Морфологічна оцінка ефективності протизапальної фармакотерапії після переломовивиху в ліктьовому суглобі у щурів

Abstract

Effects of different anti-inflammatory agents (oral use of sodium diclofenac, local applications of indomethacin ointment or dimexin-based solution both separately and in case of their combined use) were experimentally studied on a model of an unstable dislocation fracture in the elbow joint of rats. It was revealed that in case of no fixing of a bone fragment its location in the joint was free and with different spatial orientation. This situation produced different effects on the state of articular cartilages of the humeral and ulnar bones, but in all cases resulted in the development of destructive changes. The articular capsule had signs of synovitis. Treatment of animals with the above anti-inflammatory drugs decreased manifestations of oedema and inflammation in joints versus control animals, but to a less extent influenced the structural organization of articular cartilages of the humerus and ulna. It was practically impossible to reliably determine the degree of advantage of either medical agent, because the effect of instability of a bone fragment on articular tissues was significant.

В эксперименте на модели нестабильного переломовывиха локтевого сустава крыс исследовали влияние различных противовоспалительных средств (пероральное применение диклофенака натрия, местные аппликации индометациновой мази или раствора на основе димексида как отдельно, так и в случае комбинированного их использования) на структуру тканей поврежденного сустава. Установлено, что в случае отсутствия фиксации костного отломка он свободно располагается в суставе и имеет разную пространственную ориентацию. Это неоднозначно влияет на состояние суставных хрящей плечевой и локтевой костей, но во всех случаях приводит к развитию деструктивных изменений. В капсуле сустава наблюдают признаки синовита. Лечение животных указанными противовоспалительными средствами уменьшает проявления отека и воспаления в суставе по сравнению с животными контрольной группы, но в меньшей степени влияет на структурную организацию суставных хрящей плечевой и локтевой костей. Достоверно установить степень предпочтения того или иного лечебного средства практически невозможно из-за значительного влияния нестабильности костных отломков на ткани сустава.

В експерименті на моделі нестабільного переломовивиху ліктьового суглоба щурів досліджували вплив різних протизапальних засобів (пероральне застосування диклофенаку натрію, місцеві аплікації індометацинової мазі або розчину на основі димексиду як окремо, так і у разі комбінованого їх використання) на структуру тканин ушкодженого суглоба. Встановлено, що у разі відсутності фіксації кісткового відламка він вільно розташовується у суглобі та має різну просторову орієнтацію. Це неоднозначно впливає на стан суглобових хрящів плечової та ліктьової кісток, але у всіх випадках призводить до розвитку деструктивних змін. У капсулі суглоба спостерігають ознаки синовіту. Лікування тварин зазначеними протизапальними засобами зменшує прояви набряку та запалення у суглобі порівняно з тваринами контрольної групи, але меншою мірою впливає на структурну організацію суглобових хрящів плечової та ліктьової кісток. Вірогідно встановити ступінь переваги того чи іншого лікувального засобу практично неможливо через значний вплив нестабільності кісткового відламка на тканини суглоба.