Периопераційна мультимодальна аналгезія в ортопедо-травматологічних хворих у разі малоінвазивних хірургічних втручань

Abstract

The goal: to evaluate the effectiveness of the proposed method of perioperative multimodal analgesia with complex use of non-opioid analgesics only of central and peripheral actions during minimally invasive surgical procedures compared with the conventional scheme of multimodal analgesia using opiate analgesics and adjuvant preparations. The methods: patients aged from 18 to 65 years (33.6 years) were divided into two groups. Main group (89 patients): non-narcotic analgesics of central and peripheral actions (dexketoprofen and paracetamol) were used in the complex multimodal analgesia. Comparison group (61 patients): opioid analgesics (Promedolum) were used. Efficacy was assessed after recovery of active movements and sensitivity in lower extremities (on average 4 hours after spinal anesthesia) using following criteria: pain intensity on a visual analogue scale before and 1 and 6 hours after the administration of analgesic, required total duration of anesthesia, the mean duration of analgesia, the effect of the drug on the patient’s state of health and occurrence of side effects.Results: it was shown that the rate of occurrence of analgesia in both groups had no differences, but its duration in the study group was higher — (8.1 ± 1.9) h against (5.7 ± 1.6) h in the comparison group. This fact proves prolonging effect of the analgesic action of the combination of paracetamol and dexketoprofen. The absence of side effects typical for opioids in the main group was proved, but in comparison group these side effectes were observed in almost every fifth patient. The average duration of use of painkillers was also different. The need for analgesics in the main group of patients was in the range (3.2 ± 1.0) days, and it was higher in the control group (4.3 ± 1.9) days.Цель: оценить эффективность предложенной методики периоперационной мультимодальной аналгезии с комплексным использованием исключительно неопиоидных аналгетиков центрального и периферического действия при проведении малоинвазивных хирургических вмешательств по сравнению с тра­диционной схемой мультимодальной аналгезии с применением опиатных аналгетиков и адъювантных препаратов.Методы: пациентов возрастом от 18 до 65 лет (33,6 лет) разделили на две группы. У 89 больных основной группы в комплексной мультимодальной аналгезии применяли ненаркотические аналгетики центрального и периферического действия (парацетамол и декскетопрофен). В группе сравнения (61 пациент) использовали опиатные аналгетики (промедол). Эффективность оценивали после восстановления активных движений и чувствительности нижних конечностей (в среднем 4 ч после спинномозговой анестезии) по следующим критериям: интенсивности боли по визуальной аналоговой шкале до и через 1 и 6 ч после введения аналгетика, необходимой общей продолжительности обезболивания, средней длительности обезболивающего действия, влиянию препарата на самочувствие больного и возникновению побочных эффектов.Результаты: показано, что скорость возникновения аналгезии в группах сравнения практически не отличалась, однако ее продолжительность в основной группе была большей — (8,1 ± 1,9) ч против (5,7 ± 1,6) ч в группе сравнения. Это доказывает эффект пролонгации аналгетического действия комбинации парацетамола и декскетопрофена. В основной группе доказано отсутствие характерных для опиатов побочных эффектов, которые наблюдали почти у каждого пятого пациента группы сравнения. Средняя продолжительность применения обезболивающих средств также отличалась. В основной группе пациентов необходимость применения аналгетиков находилась в пределах (3,2 ± 1,0) сут, а в группе сравнения была большей и составляла (4,3 ± 1,9) сут.Мета: оцінити ефективність запропонованої методики периопераційної мультимодальної аналгезії з комплексним застосуванням лише неопіоїдних аналгетиків центральної та периферичної дії після виконання малоінвазівних хірургічних втручань порівняно з традиційною схемою мультимодальної аналгезії з використанням опіоїдних аналгетиків та ад’ювантних засобів.Методи: пацієнтів віком від 18 до 65 років (33,6 років) розділили на дві групи. У 89 хворих основної групи в комплексній мультимодальній аналгезії застосовували ненаркотичні аналгетики центральної та периферичної дії (парацетамол і декскетопрофен). У групі порівняння (61 пацієнт) використовували опіоїдні аналгетики (промедол). Ефективність оцінювали після відновлення активних рухів й чутливості нижніх кінцівок (у середньому 4 год після спинномозкової анестезії) за такими критеріями: інтенсивністю болю за візуальною аналоговою шкалою до і через 1 і 6 год. після введення аналгетика, необхідної загальної тривалості знеболювання, середньою тривалістю знеболювальної дії, впливом препарату на самопочуття хворого і виникнення побічних ефектів.Результати: показано, що швидкість виникнення аналгезії в групах порівняння практично не відрізнялась, проте її тривалість в основній групі була більшою — (8,1 ± 1,9) год проти (5,7 ± 1,6) год у групі порівняння. Це доводить ефект пролонгації аналгетичної дії комбінації парацетамолу і декскетопрофену. В основній групі доведено відсутність характерних для опіоїдів побічних ефектів, які спостерігали майже в кожного п’ятого пацієнта групи порівняння. Середня тривалість застосування знеболювальних засобів також відрізнялась. В основній групі пацієнтів необхідність застосування аналгетиків коливалася в межах (3,2 ± 1,0) доби, а в групі порівняння була більшою і становила (4,3 ± 1,9) доби.