Результати хірургічного лікування пацієнтів зі свіжими ушкодженнями зв’язкового апарата латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба

Abstract

Recently, there are many reports of restoration of anterior talofibular ligament and calcaneofibular ligament under arthroscopic control. The lack of analysis of the results, a small number of operated patients were the basis for the study. Objective: To determine the indications for restoration of the lateral part of the ankle joint by means of open techniques and under arthroscopic control. Methods: Results of treatment of 73 patients (41 male, 32 female, mean age 33 years) with fresh injuries of the lateral ligaments of the ankle joint were analyzed. In patients of the main group (34) we used arthroscopic techniques and in patients of control group (39) we used open ones. Results: Indications for restoration of the ligaments under arthroscopic control were developed. Significantly higher levels of pain according to VAS starting from the first day after surgery was found in cases of open procedures as opposed to arthroscopic ones. Range of motion in the ankle joint recovered almost fully in patients of the main group to the 14th day after the operation and in patients of the control group recovered to the 21nd day. At 6 weeks after open surgeries score according to Ankle-Hindfoot Scale AOFAS was veraciously lower than in cases of arthroscopic procedures. Excellent outcomes obtained in 17 patients (77.3 %) of the main group and 18 (62.1 %) of the control one, good — in 3 (13.6 %) and 6 (20.7 %), respectively. Proportion of positive results was significantly higher in the main group. Conclusion: In all patients with fresh injuries of the lateral ligaments of the ankle joint an arthroscopy should be performed for the diagnosis of concomitant intraarticular pathology and on its basis one should develop tactics of surgical treatment. Strict adherence to the indications for the restoration of the ligaments (open or under arthroscopic control) determines the long-term outcomes.

В последнее время появляется множество сообщений о восстановлении передней малоберцово-таранной и малоберцово-пяточной связок под артроскопическим контролем. Отсутствие анализа результатов, незначительное количество прооперированных пациентов стали основанием для проведения исследования. Цель: определить показания для восстановления связок латерального отдела голеностопного сустава с помощью открытых методик и под артроскопическим контролем. Методы: проанализированы результаты лечения 73 пациентов (41 мужчина, 32 женщины, средний возраст 33 года) со свежими повреждениями связочного аппарата латерального отдела голеностопного сустава. Больным основной группы (34) применяли артроскопические методики лечения, а контрольной (39) — открытые. Результаты: разработаны показания к восстановлению связок под артроскопическим контролем. Выявлен достоверно повышенный уровень болевого синдрома по ВАШ при открытых методиках, начиная с первого дня после операции, в отличие от артроскопических. Объем движений в суставе восстанавливался почти полностью у пациентов основной группы до 14 суток после операции, а контрольной — до 21. Через 6 недель после открытых вмешательств количество баллов по шкале Ankle-Hindfoot Scale AOFAS было достоверно ниже, чем при артроскопических. Отличные результаты лечения получены у 17 пациентов (77,3 %) основной группы и 18 (62,1 %) контрольной, хорошие — у 3 (13,6 %) и 6 (20,7 %) соответственно. Удельный вес положительных результатов оказался достоверно выше в основной группе. Выводы: всем пациентам со свежими повреждениями связочного аппарата латерального отдела голеностопного сустава необходимо выполнять артроскопию для диагностики сопутствующей внутрисуставной патологии и на ее основе разрабатывать тактику хирургического лечения. Строгое соблюдение показаний к восстановлению связок (открытого или под артроскопическим контролем) определяет отдаленные результаты лечения.

Останнім часом з’являється багато повідомлень про відновлення передньої малогомілково-надп’яткової і малогомілково-п’яткової зв’язок під артроскопічним контролем. Відсутність проаналізованих результатів, незначна кількість прооперованих пацієнтів стали підставою для проведення дослідження. Мета: визначити показання для відновлення зв’язок латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба за допомогою відкритих методик і під артроскопічним контролем. Методи: проаналізовано результати лікування 73 пацієнтів (41 чоловік, 32 жінки, середній вік 33 роки) зі свіжими ушкодженнями зв’язкового апарата латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба. Хворим основної групи (34) застосовували артроскопічні методики лікування, а контрольної (39) — відкриті. Результати: розроблені показання до відновлення зв’язок під артроскопічним контролем. Виявлено вірогідно вищий рівень больового синдрому за ВАШ у разі відкритих методик, починаючи з першого дня після операції, на відміну від артроскопічних. Обсяг рухів у суглобі відновлювався майже повністю в пацієнтів основної групи до 14-ї доби після операції, а контрольної — до 21-ї. Через 6 тижнів після відкритих втручань кількість балів за шкалою Ankle-Hindfoot Scale AOFAS була достовірно нижчою, ніж у разі артроскопічних. Відмінні результати лікування отримано у 17 пацієнтів (77,3 %) основної групи та 18 (62,1 %) контрольної, хороші — у 3 (13,6 %) та 6 (20,7 %) відповідно. Питома вага позитивних результатів виявилася достовірно вищою в основній групі. Висновки: усім пацієнтам зі свіжими ушкодженнями зв’язкового апарата латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба необхідно виконувати артроскопію для діагностики супутньої внутрішньосуглобової патології та на її основі розробляти тактику хірургічного лікування. Суворе дотримання показань до відновлення зв’язок (відкритого або під артроскопічним контролем) визначає віддалені результати лікування.