Концепція малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу діафізарних переломів кісток гомілки

Abstract

On the basis of their biomechanical systemic analysis of contact plate designs, LCP fixators, peculiarities in the reparative regeneration course, causes for the development of complications and negative results the authors developed the concept of low-contact multiplane osteosynthesis. The latter is made with fixing plates, which have the minimum volume and length, the most optimum design and are constructed for concrete fracture lines. Restoration of the load-carrying capacity of the bone takes place with help of multiplane fixing screws, presence of elements of their interaction with the fixing plate and without any pressure on the bone from the plate. It results in a stable biomechanical construction “fixing plate – bone”, which makes it possible to program the value of micromotion of fragments and optimize the course of reparative regeneration.

На основе биомеханического системного анализа конструкции контактной пластины, LCP-фиксаторов, особенностей течения репаративной регенерации, причин возникновения осложнений и отрицательных результатов авторы разработали концепцию малоконтактного многоплоскостного остеосинтеза переломов костей голени. Остеосинтез производят фиксаторами минимального объема и длины, наиболее оптимальной конструкции и для конкретной линии излома. Возобновление несущей способности кости проходит при отсутствии на нее давления пластины, многоплоскостном проведении фиксирующих винтов, наличии элементов взаимодействия их с фиксатором. Это создает стабильную биомеханическую конструкцию «фиксатор–кость», позволяет программировать величину микроподвижности отломков, оптимизировать течение репаративной регенерации.

На підставі біомеханічного системного аналізу конструкції контактної пластини, LCP-фіксаторів, особливостей перебігу репаративної регенерації, причин виникнення ускладнень і негативних результатів автори розробили концепцію малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів кісток гомілки. Остеосинтез виконують фіксаторами мінімального обсягу і довжини, найоптимальнішої конструкції і для конкретної лінії зламу. Відновлення носійної здатності кістки відбувається у разі відсутності на неї тиску пластини, багатоплощинного проведення фіксувальних гвинтів, наявності елементів взаємодії їх з фіксатором. Це створює стабільну біомеханічну конструкцію «фіксатор – кістка», дозволяє програмувати величину мікрорухливості відламків, оптимізувати перебіг репаративної регенерації.