Метааналіз процедур Ravitch та Nuss для лікування лійкоподібної деформації грудної клітини у дітей та підлітків

Abstract

Funnel-shaped chest deformity is the most common anomaly of the chest wall development, occurring in 8 out of every 1 000 children. The defect is noticeable at birth in approximately 86 % of patients with chest deformity. Objective. To conduct a systematic review comparing the treatment of funnel-shaped chest deformity in children and young people under 20 years of age by surgical methods according to Ravitch and Nuss by the number of complications that occur in the short (up to 30 days) and long-term periods (2–3 years). Methods. A search of scientometric databases revealed 1 734 sources, of which 8 papers were selected for further analysis. Results. We evaluated systematic reviews and meta-analyses comparing methods of treatment of lumbar deformity in children and adolescents. It was determined that there are currently no randomized trials comparing these procedures in children and adolescents. A comparative analysis of the risk of complications in the surgical treatment of the funnel-shaped sternum in children and young adults using the Ravitch and Nuss methods determined that there is no difference in the overall incidence of complications between the Nuss and Ravitch procedures when considering the pediatric population in terms of overall, early, and late complications. With the development of the Nuss technology, complications associated with plate mixing are practically non-existent, and the development of new methods of controlling operations, anesthesia and further patient management has reduced the development of both postoperative and long-term complications. Conclusions. According to the results of the meta-analysis of the risk of early and late complications, it is impossible to definitively determine the advantage of any surgical method for the correction of lumbar deformity of the chest. The number of Nuss surgeries has been increasing over the years, which means that the minimally invasive approach is the method of choice for patients and surgeons, although questions remain about achieving structural stability and the method of Nuss correction in severe deformities. The lack of definitive conclusions is more related to the methodological problems of the analyzed data, including a limited number of observations and a large age difference in the observation groups, the lack of a standard for presenting data to describe the patient's condition (magnitude and type of deformity, primary complications of the cardiac and respiratory systems, the presence of complicating factors).

Лійкоподібна деформація грудної клітини — найпоширеніша аномалія розвитку грудної стінки, яка зустрічається у 8 із кожних 1 000 дітей. Дефект помітний при народженні приблизно у 86 % пацієнтів з деформацією грудної клітини. Мета. Провести систематичний огляд щодо порівняння лікування лійкоподібної деформації грудної клітини у дітей та молодих людей до 20 років хірургічними методами за Ravitch та Nuss за кількістю ускладнень, які виникають у найближчому (до 30 діб) та віддаленому періодах (2–3 роки). Методи. За пошуком у наукометричних базах даних знайдено 1 734 джерела, з яких для подальшого аналізу відібрано 8 робіт. Результати. Проаналізовано систематичні огляди та метааналізи, які порівнювали методи лікування лійкоподібної деформації грудної клітини в дітей і підлітків. Визначено, що на сьогодні немає рандомізованих досліджень, які б порівнювали ці процедури саме у дітей та підлітків. За проведеним порівняльним аналізом ризику виникнення ускладнень у разі хірургічного лікування лійкоподібної грудини цієї категорії пацієнтів за методами Ravitch та Nuss визначено, що немає різниці в загальній частоті ускладнень між процедурами Nuss та Ravitch під час розгляду педіатричної популяції щодо загальних, ранніх і пізніх ускладнень. Із розвитком технології Nuss ускладнення, пов’язані зі зміщенням пластин практично не зустрічаються, а розвиток нових методик контролю проведення операцій, анестезії та подальшого ведення пацієнтів знизили розвиток як післяопераційних, так і віддалених ускладнень. Висновки. За результатами проведеного метааналізу ризику розвитку ранніх і пізніх ускладнень, не можна остаточно визначити перевагу будь-якої хірургічної методики для корекції лійкоподібної деформації грудної клітини. Кількість операції за Nuss із часом зростає, тобто малоінвазивний підхід є методом вибору для пацієнтів і хірургів, хоча залишаються питання досягнення стабільності конструкції та способів корекції за Nuss у разі важких форм деформацій. До відсутності остаточних висновків призводить недостатнє число методологічних проблем аналізованих даних, серед яких обмежена кількість спостережень і велика різниця за віком у групах спостереження, відсутність стандарту подання інформації стосовно опису стану пацієнта (величини й типу деформації, первинних ускладнень з боку серцевої та дихальної систем, наявність ускладнюючих чинників).