Шкірна пластика за відкритих пошкоджень кисті та пальців

Abstract

The amount of open injuries of hand and fingers is equal to 55.1 % among all hand injuries and their consequences. They are often associated with tissue defect and lead to the loss of hand function. These injuries are recommended for surgical treatment with skin grafting in order to avoid amputation of injured segment. Different variants of autografting are summarized and illustrated in the article. The choice of autografting method depends upon the features of damage and clinical task — free (epidermis flaps, split-thickness and full-thickness skin grafts) and non-free (Italian, Filatov-Gillies pedicle grafting) flap coverage of wound. Their advantages and disadvantages are listed. The requirements for the performing of different types of grafting are identified. The peculiarities of prevention of cicatrical contraction development are described. Author draws attention to the special features of palm skin on hand and fingers, that limits usage of local skin flap. Methods of wound coverage on fingers and hand depend on their localization, size, and depth of tissue damage. Recommendations for coverage of donor wounds are noted. The necessity of saving of the finger terminal phalanges, especially 1st finger, is emphasized. Author showed the treatment techniques in the cases of butt defects of fingers.

Открытые повреждения кисти и пальцев составляют 55,1 % всех травм кисти и их последствий. Они часто сопровождаются дефектами тканей и приводят к потере функции кисти. Такие повреждения рекомендуется лечить хирургически с применением методов кожной пластики во избежание ампутации поврежденного сегмента. В работе кратко описаны и проиллюстрированы различные варианты аутопластики, которую выполняют в зависимости от характера повреждения и клинической задачи, — свободной (эпидермальными лоскутами кожи, расщепленными или полнослойными кожно-подкожными) и несвободной (итальянской, стебельчатой по Филатову). Представлены их недостатки и преимущества. Приведены требования к выполнению пересадки различных видов трансплантатов. Указаны особенности профилактики развития рубцовых контрактур. Автор обратил внимание на особенности строения кожи ладонной поверхности кисти и пальцев, которые ограничивают применение местных кожных лоскутов. Охарактеризованы методы закрытия ран пальцев и кисти в зависимости от их локализации, размеров, глубины поражения тканей. Приведены рекомендации по закрытию донорских ран. Подчеркнута необходимость сохранения концевых фаланг пальцев, особенно I. Автор представил способы лечения при торцевых дефектах фаланг пальцев.

Відкриті ушкодження кисті та пальців становлять 55,1 % серед усіх травм кисті та їх наслідків. Вони часто супроводжуються дефектами тканин і призводять до втрати функції кисті. Такі ушкодження рекомендовано лікувати хірургічно із застосуванням методів шкірної пластики з метою уникнення ампутації ураженого сегмента. У роботі стисло описані й проілюстровані різні варіанти автопластики, яку виконують залежно від характеру ушкодження та клінічного завдання — вільної (епідермальними шматками шкіри, розщеп-леними або повношаровими шкірно-підшкірними) і невільної (італійської, стебельчастої за Філатовим). Представлені їх недоліки і переваги. Наведено вимоги до виконання пересадки різних видів трансплантатів. Вказані особливості профілактики розвитку рубцевих контрактур. Автор звернув увагу на особливості будови шкіри долонної поверхні кисті й пальців, які обмежують застосування місцевих шкірних шматків. Охарактеризовано методи закриття ран пальців і кисті залежно від їх локалізації, розмірів, глибини ураження тканин. Наведені рекомендації щодо закриття донорських ран. Підкреслено необхідність збереження кінцевих фаланг пальців, особливо I.Автор представив способи лікування у випадках торцевих дефектів фаланг пальців.