Видалення металоконструкцій: проблему вирішено?

Abstract

Up to 30-35 % of operations for removal of hardware pass with unforeseen difficulties, and often with complications. For instance, the risk of a subcapital fracture of the femur after the removal of a proximal nail or DHS in elderly people reaches 70 %. Refractures are most commonly observed after the removal of plates from the forearm diaphysis. According to different authors, the frequency of such refractures is 20-40 %. Diverse scientific information, absence of any clear indications and contraindications for removal of implants at the present period of time lead scientists to continue both discussions and researches in this direction in order to create a definite algorithm of actions in different clinical situations.

До 30–35 % операций по удалению металлоконструкций протекают с непредвиденными сложностями, и часто с осложнениями. Так, риск субкапитального перелома бедренной кости после удаления проксимального гвоздя или DHS у пожилых пациентов достигает 70 %. Наиболее часто встречаются рефрактуры после удаления пластин из диафиза предплечья. По данным разных авторов, их частота составляет 20–40 %. Неоднозначная научная информация, отсутствие ныне четких показаний и противопоказаний к удалению имплантатов наталкивает ученых на продолжение как дискуссии, так и исследований по этому направлению с целью выработки определенного алгоритма действий в различных клинических ситуациях.

До 30–35 % операцій з видалення металоконструкцій перебігають з непередбачуваними складнощами і часто з ускладненнями. Так, ризик субкапітального перелому стегнової кістки після видалення проксимального цвяха або DHS у літніх пацієнтів досягає 70 %. Найчастіше трапляються рефрактури після видалення пластин із діафіза передпліччя. Як свідчать різні автори, їх частота становить 20–40 %. Неоднозначна наукова інформація, відсутні дотепер чіткі показання і протипоказання до видалення імплантатів спонукає науковців до продовження як дискусії, так і нових досліджень в цьому напрямкові з метою розроблення певного алгоритму дій у різних клінічних ситуаціях.