<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Біомеханічне обґрунтування алгоритму вибору варіанта дистальної коригувальної остеотомії II–IV плеснових кісток під час лікування метатарзалгії

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»

Анотація

Deformations of the front part of the foot with valgus deformity of the first toe lead to a redistribution of the body weight load during walking between the heads of the metatarsal bones. At the same time, the load on the head of II and III, and sometimes IV metatarsal bones increases significantly. Objective. To substantiate the choice of the most correct distal metatarsal osteotomy for the treatment of patients with metatarsalgia. Materials and methods. Three variants of distal metatarsal osteotomy were simulated: Weil, Helal, and distal wedge-shaped metatarsal osteotomy. Result. Weil osteotomy allows you to raise the support point of the metatarsal head above the support surface from 2 to 7 mm, depending on the amount of displacement of the head in the proximal direction and the angle of inclination of the metatarsal bone relative to the plane of the support surface, which effectively reduces the load on the metatarsal head during walking, but under conditions of magnitude the angle of inclination of the axis of the metatarsal bone is more than 20°. Helal osteotomy with the subsequent displacement of the separated part proximally, ensures the lifting of the head above the conventional plane of support from 1 to 4 mm, contributes to the effective unloading of the head while standing and while walking. They are used only for severe metatarsalgia. The range of correction of the standing height of the support surface of the metatarsal head for performing a distal wedgeshaped osteotomy is determined to be from 0.6 to 2.9 mm. Its advantage is the independence of the amount of correction from the presence or absence of a decrease in the longitudinal arch of the foot. Conclusions. Weil osteotomy has the worst corrective possibilities of raising the head of the metatarsal bone, but is very easy to perform, so its use is advisable in the absence of reduction of the longitudinal arch of the foot. A wedge-shaped distal osteotomy has a range of correction of the metatarsal headelevation up to 3 mm, but it depends on its diameter, so it is used in the case of a head diameter of at least 10 mm. Helal osteotomy provides the widest range of elevation of the metatarsal head, which does not depend on the presence of any degree of flat feet, but has some technical limitations.
Деформації переднього відділу стопи з вальгусною деформацією першого пальця призводять до перерозподілу навантаження ваги тіла під час ходьби між головками плеснових кісток. При цьому значно збільшується навантаження на головку II та III, а іноді і IV плеснових кісток. Мета. Обґрунтувати вибір найбільш коректної дистальної остеотомії плеснової кістки для лікування пацієнтів з наявністю метатарзалгії. Матеріали та методи. Змодельовано три варіанти дистальної остеотомії плеснової кістки: Weil, Helal і дистальна клиноподібна остеотомія плеснової кістки. Результат. Weil остеотомія дозволяє підняти точку опори головки плеснової кістки над опорною поверхнею від 2 до 7 мм залежно від величини здвигу головки в проксимальному напрямку та кута нахилу плеснової кістки відносно площини опорної поверхні, що ефективно знижує навантаження на головку плеснової кістки за ходьби, але за умов величини кута нахилу осі плеснової кістки більше 20°. Helal остеотомія з наступним зміщенням відокремленої частини проксимально, забезпечує підйом головки над умовною площиною опори від 1 до 4 мм, сприяє ефективному розвантаженнюголовки за стояння і під час ходьби. Їі використовують лише за важкої метатарзалгії. Діапазон корекції висоти стояння опорної поверхні головки плеснової кістки для виконання дистальної клиноподібної остеотомії, визначають у межах від 0,6 до 2,9 мм. Її перевагою є незалежність величини корекції від наявності чи відсутності зменшення повздовжнього склепіння стопи. Висновки. Weil остеотомія має найгірші коригувальні можливості підйому головки плеснової кістки, але дуже проста у виконанні, тому її використання доцільно за умов відсутності зменшення повздовжнього склепіння стопи. Клиноподібна дистальна остеотомія має діапазон корекції підйому головки плеснової кістки до 3 мм, але він залежить від її діаметра, тому її застосовують у разі величини діаметра головки не менш ніж 10 мм. Helal остеотомія забезпечує найширший діапазон підйому головки плеснової кістки, який не залежить від наявності будь-якого ступеня плоскостопості, але має деякі технічні обмеження.

Опис

Бібліографічний опис

3, 19–27

Посилання на пов’язаний ресурс

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в