Біохімічні показники крові щурів різного віку після заповнення метафізарного дефекту стегнової кістки алогенними кістковими імплантатами за локального введення плазми крові, збагаченої тромбоцитами

Abstract

A promising method of regenerative medicine is the saturation of allografts with platelet-rich plasma (PRP). Objective. To evaluate the course of metabolic processes after filling a hole defect in the distal metaphysis of the femur with allogeneic bone implants in conditions of additional local administration of allogeneic PRP. Methods. In the model of a hole defect in white rats with the filling of the defect with an allograft, as well as with additional local stimulation of PRP on the 7th day; on the 3rd and 7th days and on the 1st, 3rd and 7th days in blood serum, the content of glycoproteins (GP), chondroitin sulfates (CST), total protein (TP), calcium (Ca), activity alkaline phosphatase (AlP) and acid phosphatase (AcP). The results. 14 day. In the 3-month rats, under one stimulation, an increase in TP and Ca, a decrease in AcP was observed, with two stimulations there was a 1.11 times smaller GP, 1.13 times larger TP and 1.43 times Ca compared to those in rats without stimulation. During three stimulations, the GP was 1.24 times lower than that in animals without stimulation. In the 12-month rats in comparison with the data of rats without stimulation, 1.15 times higher GP, Ca, AlP activity, and 1.44 times more AcP were noted. 28 days of the 3-month rats for one injection exceeded the data of animals without stimulation by 1.34 times for GP, and were inferior to them by 1.31 times for AcP. In the 12-month rats, compared to these animals without stimulation, with three injections, a 1.19 times greater TP was noted. 90 d. In the 3-month rats for one injection showed 1.24 times less CST with 1.28 times lower AlP compared to data from rats without stimulation. 12-month rats exceeded the data of the group without stimulation by 1.43 times for AlP. Conclusions. In rats with an alloimplant (especially at 12 months), an increase in connective tissue formation markers and a decrease in LF activity were observed. Filling the defect with an alloimplant led to an increase in inflammation indicators and an increase in markers of bone tissue formation.

Перспективним методом регенеративної медицини є насичення алотрансплантатів плазмою, збагаченою тромбоцитами (PRP). Мета. Оцінити перебіг метаболічних процесів після заповнення дірчастого дефекту в дистальному метафізі стегнової кістки алогенними кістковими імплантатами в умовах додаткового локального введення алогенної PRP. Методи. На моделі дірчастого дефекту в тварин із його заповненням алоімплантатом, а також із додатковою локальною стимуляцією PRP на 7-му; 3-тю та 7-му; 1-шу, 3-тю та 7-му добу в сироватці крові досліджено вміст глікопротеїнів (ГП), хондроїтинсульфатів (ХСТ), загального білка (ЗБ), кальцію (Са), активність лужної фосфатази (ЛФ) та кислої фосфатази (КФ). Результати. На 14-ту добу після відтворення дефекту в 3-міс. щурів виявили, що в разі однієї стимуляції відбулося збільшення ЗБ та Са, зниження КФ, за двох — зменшення в 1,11 разу ГП, зростання в 1,13 разу ЗБ та в 1,43 разу Са у порівнянні зі щурами без стимуляції. За умов трьох стимуляцій вміст ГП зафіксовано в 1,24 разу менше ніж у тварин без неї. У 12-міс. щурів відзначено більший у 1,15 разу вміст ГП, Са, активність ЛФ, та в 1,44 разу КФ. На 28-му добу в 3-міс. щурів за умови однієї ін’єкції маркери ГП перевищували показники тварин без стимулювання у 1,34 разу, та поступались у 1,31 разу за КФ. Дані 12–міс. щурів із трьома ін’єкціями порівняно зі значеннями тварин без стимуляції показали збільшення ЗБ у 1,19 разу. На 90-ту добу в 3-міс. щурів із однією ін’єкцією виявлено зменшення в 1,24 разу ХСТ за нижчої в 1,28 разу ЛФ порівняно з показниками щурів без стимуляції, у 12-міс. щурів перевищення склало 1,43 разу за ЛФ на відміну від інтактних тварин. Висновки. У щурів із алоімплантатом (особливо у 12-міс.) спостерігалося збільшення маркерів формування сполучної тканини та зменшення активності ЛФ. Заповнення дефекту алоімплантатом призводило до підвищення показників запалення та збільшення маркерів формування кісткової тканини.