Попереково-тазовий біль у вагітних: діагностика та лікування
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
The course of pregnancy is often complicated by pelvic spine pain (PSP), which leads to household and occupational disability, negatively affects the condition of the fetus and the unborn child. Objective: to analyze the main factors in the development of PSP in pregnant women, to improve the methods of diagnosis and treatment. Methods: the protocols of clinical, biomechanical and ultrasound examinations of 175 women of reproductive age (18–45 years old) with PSP were studied. The following structural sources of pain were identified: facet joints, sacroiliac joints, and hip joints, intervertebral discs, pubic joints, and myofascial structures. Each type of pain was classified according to the nature of the pain syndrome. Results: mapsschemes of sources and variants of pain syndromes localization were proposed. There were 4 main factors in the development of lumbar pain syndrome (instability (40.8 %), facet joints pain, diskalgia (5.1 %), functional blockade of the lumbar vertebral motor segments (26.3 %)), 5 — pelvic (instability joints (39.5 %), arthralgia (23 %), functional blockade (40.8 %), syndromes of the sacroiliac joints (80 %) and symphysitis (48.7 %)). Basic treatment programs for pregnant women with PSP have been developed, the use of which led to a decrease in pain intensity during pregnancy by an average of 75 %. Some of the positive results of rehabilitation increased from (70.11 ± 16.42) % in the first trimester to (75.80 ± 18.43) % in the third. The rehabilitation index was (81.49 ± 19.26) %. Conclusions: PSP in pregnant women differs from pain at degenerative spine diseases and pelvic. The proposed working charts-schemes of different types of sources and variants of localization of pain syndromes significantly improved the diagnosis of these pathological conditions, which helped to determine the treatment method. The effectiveness and expediency of using the developed program for the treatment of pregnant women with PSP in medical practice has been confirmed.
Течение беременности часто осложняется позвоночно-тазовой болью (ПТБ), что приводит к бытовой и профессиональной дисабилитациям, негативно влияет на состояние плода.Цель: проанализировать основные факторы развития ПТБ у беременных, усовершенствовать методы диагностики и лечения.Методы: изучены протоколы клинического, биомеханического и ультрасонографического обследований 175 женщин репродуктивного возраста (18–45 лет) с ПТБ. В качестве структурных источников боли определили: дугоотростчатые, крестцово-подвздошные и тазобедренные суставы, межпозвонковые диски, лобковые сочленения и миофасциальные структуры. Каждый из видов боли распределили по характеру болевого синдрома.Результаты: предложены карты-схемы источников и вариантов локализации болевых синдромов. Выявлены 4 основных фактора развития синдрома поясничной боли (нестабильность (40,8 %), спондилоартралгия, дискалгия (5,1 %), функциональная блокада поясничных позвонковых двигательных сегментов (26,3 %)), 5 причин развития синдрома тазовой боли (нестабильность сочленений (39,5 %), артралгия (23 %), функциональные блокады (40,8 %), синдромы крестцово-подвздошных сочленений (80 %) и симфизита (48,7 %)). Разработаны базовые программы лечения беременных с ПТБ, применение которых привело к уменьшению интенсивности боли в течение беременности в среднем на 75 %. Часть положительных результатов реабилитации возросла от (70,11 ± 16,42) % в первом триместре до (75,80 ± 18,43) % — в третьем. Индекс реабилитации составил (81,49 ± 19,26) %. Выводы: ПТБ у беременных женщин отличается от боли при дегенеративно-деструктивных заболеваниях позвоночника и суставов таза. Предложенные рабочие карты-схемы разных видов источников и вариантов локализации болевых синдромов существенно улучшают диагностику этих патологических состояний, что помогает определить методику лечения. Подтверждена эффективность и целесообразность использования в медицинской практике разработанной программы лечения беременных с ПТБ.
Перебіг вагітності часто ускладнюється хребетно-тазовим болем (ХТБ), що призводить до побутової та професійної дисабілітацій, негативно впливає на стан плода.Мета: проаналізувати основні чинники розвитку ХТБ у вагітних, удосконалити методи діагностики та лікування.Методи: вивчено протоколи клінічного, біомеханічного і ультрасонографічного обстежень 175 жінок репродуктивного віку (18–45 років) із ХТБ. Як структурні джерела болю визначили: дуговідросткові, крижово-клубові та кульшові суглоби, міжхребцеві диски, лобкові зчленування та міофасціальні структури. Кожен із видів болю розподілили за характером больового синдрому.Результати: запропоновано карти-схеми джерел і варіантів локалізації больових синдромів. Виявлено 4 основних фактори розвитку синдрому поперекового болю (нестабільність (40,8 %), спондилоартралгія, дискалгія (5,1 %), функціональна блокада поперекових хребтових рухових сегментів (26,3 %)), 5 причин розвитку синдрому тазового болю (нестабільність зчленувань (39,5 %), артралгія (23 %), функціональні блокади (40,8 %), синдроми крижово-клубового зчленування (80 %) і симфізиту (48,7 %)). Розроблено базові програми лікування вагітних із ХТБ, застосування яких привело до зменшення інтенсивності болю протягом вагітності в середньому на 75 %. Частина позитивних результатів реабілітації зросла від (70,11 ± 16,42) % у першому триместрі до (75,80 ± 18,43) % — у третьому. Індекс реабілітації склав (81,49 ± 19,26) %.Висновки: ХТБ у вагітних жінок відрізняється вид болю за умов дегенеративно-деструктивних захворювань хребта і суглобів таза. Запропоновані робочі карти-схеми різних видів джерел і варіантів локалізації больових синдромів істотно поліпшують діагностику цих патологічних станів, що допомагає визначити методику лікування. Підтверджено ефективність і доцільність використання в медичній практиці розробленої програми лікування вагітних із ХТБ.
Течение беременности часто осложняется позвоночно-тазовой болью (ПТБ), что приводит к бытовой и профессиональной дисабилитациям, негативно влияет на состояние плода.Цель: проанализировать основные факторы развития ПТБ у беременных, усовершенствовать методы диагностики и лечения.Методы: изучены протоколы клинического, биомеханического и ультрасонографического обследований 175 женщин репродуктивного возраста (18–45 лет) с ПТБ. В качестве структурных источников боли определили: дугоотростчатые, крестцово-подвздошные и тазобедренные суставы, межпозвонковые диски, лобковые сочленения и миофасциальные структуры. Каждый из видов боли распределили по характеру болевого синдрома.Результаты: предложены карты-схемы источников и вариантов локализации болевых синдромов. Выявлены 4 основных фактора развития синдрома поясничной боли (нестабильность (40,8 %), спондилоартралгия, дискалгия (5,1 %), функциональная блокада поясничных позвонковых двигательных сегментов (26,3 %)), 5 причин развития синдрома тазовой боли (нестабильность сочленений (39,5 %), артралгия (23 %), функциональные блокады (40,8 %), синдромы крестцово-подвздошных сочленений (80 %) и симфизита (48,7 %)). Разработаны базовые программы лечения беременных с ПТБ, применение которых привело к уменьшению интенсивности боли в течение беременности в среднем на 75 %. Часть положительных результатов реабилитации возросла от (70,11 ± 16,42) % в первом триместре до (75,80 ± 18,43) % — в третьем. Индекс реабилитации составил (81,49 ± 19,26) %. Выводы: ПТБ у беременных женщин отличается от боли при дегенеративно-деструктивных заболеваниях позвоночника и суставов таза. Предложенные рабочие карты-схемы разных видов источников и вариантов локализации болевых синдромов существенно улучшают диагностику этих патологических состояний, что помогает определить методику лечения. Подтверждена эффективность и целесообразность использования в медицинской практике разработанной программы лечения беременных с ПТБ.
Перебіг вагітності часто ускладнюється хребетно-тазовим болем (ХТБ), що призводить до побутової та професійної дисабілітацій, негативно впливає на стан плода.Мета: проаналізувати основні чинники розвитку ХТБ у вагітних, удосконалити методи діагностики та лікування.Методи: вивчено протоколи клінічного, біомеханічного і ультрасонографічного обстежень 175 жінок репродуктивного віку (18–45 років) із ХТБ. Як структурні джерела болю визначили: дуговідросткові, крижово-клубові та кульшові суглоби, міжхребцеві диски, лобкові зчленування та міофасціальні структури. Кожен із видів болю розподілили за характером больового синдрому.Результати: запропоновано карти-схеми джерел і варіантів локалізації больових синдромів. Виявлено 4 основних фактори розвитку синдрому поперекового болю (нестабільність (40,8 %), спондилоартралгія, дискалгія (5,1 %), функціональна блокада поперекових хребтових рухових сегментів (26,3 %)), 5 причин розвитку синдрому тазового болю (нестабільність зчленувань (39,5 %), артралгія (23 %), функціональні блокади (40,8 %), синдроми крижово-клубового зчленування (80 %) і симфізиту (48,7 %)). Розроблено базові програми лікування вагітних із ХТБ, застосування яких привело до зменшення інтенсивності болю протягом вагітності в середньому на 75 %. Частина позитивних результатів реабілітації зросла від (70,11 ± 16,42) % у першому триместрі до (75,80 ± 18,43) % — у третьому. Індекс реабілітації склав (81,49 ± 19,26) %.Висновки: ХТБ у вагітних жінок відрізняється вид болю за умов дегенеративно-деструктивних захворювань хребта і суглобів таза. Запропоновані робочі карти-схеми різних видів джерел і варіантів локалізації больових синдромів істотно поліпшують діагностику цих патологічних станів, що допомагає визначити методику лікування. Підтверджено ефективність і доцільність використання в медичній практиці розробленої програми лікування вагітних із ХТБ.
Опис
Бібліографічний опис
3, 61–66
