Ефективність різних схем комплексної консервативної терапії тварин з індукованим гонартрозом

Abstract

The effectiveness of conservative treatment in patients with knee joint arthritis can be enhanced through the use of the linked pharmacological and physical factors. The possibility of comprehensive use of low-intensity laser radiation (LILR) chondroprotectors and nonsteroidal anti-inflammatory drugs in patients with early knee joint arthritis- depending on the consistency of their application is not well studied. Objective: to study in experimental animals with induced knee joint arthritis effectiveness of different integrated schemes of conservative treatment. Methods: we conducted experimental studyin 40 white rats aged 6 months. Knee joint arthritis stage I modeled by triple dexamethasone injections (7 mg/kg/m)performed once a week. The rats were divided into six groups depending on the treatment, which included 10 daily sessions of at la-ser therapy (a dose of 0.3 J contact on the knee joint) and per os administration of diclofenac sodium (8 mg/kg) and glucosamine hydrochloride (50 mg/kg) in the different sequences at intervals of 15 minutes. Microscopic examination of articular cartilage and biochemical blood serum analyses (glycoproteins, sialic acid, hondroyitynsulfat-, alkaline phosphatase) were carried out 28 days after the last injection of dexamethasone. Results: in all rats in the experimental groups structural irregularities in articular cartilage were insignificant compared with the control. In animals after application LILRinitially and subsequent pharmacotherapy, morphological indicatorsof chondrocytes biosynthetic activity were most pronounced, and levels of serum inflammatory markers and alkaline phosphatase activity -were significantly lower than in the control and other research groups. Conclusion: complex application of LILR with subsequent administration of diclofenac sodium glucosamine hydrochloride results in the most complete recovery of quantitative and structural-metabolic state of chondrocytes of articular cartilage and helps to normalize metabolic biochemical markers of cartilage and bone tissue.

Эффективность консервативного лечения пациентов с гонартрозом может быть повышена благодаря совместному применению фармакологических и физических факторов. Возможность комплексного использования низкоинтенсивного лазерного излучения (НИЛИ), хондропротекторов и нестероидных противовоспалительных препаратов у пациентов с ранними стадиями гонартроза в зависимости от последовательности их применения недостаточно изучена.Цель: исследовать в эксперименте на животных с индуцированным гонартрозом эффективность различных схем комплексного консервативного лечения.Методы: эксперименты проведены на 40 белых крысах (возраст 6 мес.). Гонартроз I стадии моделировали путем трехкратного введения декcаметазона (7 мг/кг, в/м) 1 раз в неделю. Крыс разделили на шесть групп в зависимости от лечения, которое включало 10 ежедневных сеансов лазеротерапии (доза 0,3 Дж контактно на коленный сустав) и введения per os диклофенака натрия (8 мг/кг) и глюкозамина гидрохлорида (50 мг/кг) в различных последовательностях с интервалом 15 мин. Микроскопические исследования суставного хряща и биохимический анализ показателей сыворотки крови (гликопротеины, сиаловые кислоты, хондроитинсульфаты, щелочная фосфатаза) проводили через 28 дней после последней инъекции дексаметазона.Результаты: у крыс всех опытных групп структурные нарушения в суставном хряще были наименьшими по сравнению с контролем. У животных после применения сначала НИЛИ, а затем фармакотерапии морфологические признаки биосинтетической активности хондроцитов были наиболее выраженными, а уровень содержания в сыворотке крови маркеров воспаления и активность щелочной фосфатазы — достоверно меньшими, чем в контрольной и других опытных группах.Выводы: комплексное применение НИЛИ с последующим введением диклофенака натрия и глюкозамина гидрохлорида приводит к полному восстановлению количественного и структурно-метаболического состояния хондроцитов суставного хряща и способствует нормализации биохимических маркеров метаболизма хрящевой и костной тканей.

Ефективність консервативного лікування пацієнтів з гонартрозом може бути підвищена завдяки поєднаному застосуванню фармакологічних та фізичних факторів. Можливість комплексного використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ), хондропротекторів та нестероїдних протизапальних препаратів у пацієнтів з ранніми стадіями гонартрозу залежно від послідовності їх застосування недостатньо вивчена.Мета: дослідити в експерименті на тваринах з індукованим гонартрозом ефективність різних схем комплексного консервативного лікування.Методи: експерименти проведені на 40 білих щурах віком 6 міс. Гонартроз І стадії моделювали шляхом трикратного введення декcаметазону (7 мг/кг, в/м) 1 раз на тиждень. Щурів розділили на шість груп залежно від лікування, яке містило 10 щоденних сеансів лазеротерапії (доза 0,3 Дж контактно на колінний суглоб) і введення per os диклофенаку натрію (8 мг/кг)та глюкозаміну гідрохлориду (50 мг/кг) у різних послідовностях з інтервалом 15 хв. Мікроскопічні дослідження суглобового хряща й біохімічний аналіз показників сироватки крові (глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, лужна фосфатаза) проводили через 28 діб після останньої ін’єкції дексаметазону.Результати: у щурів усіх дослідних груп структурні порушення в суглобовому хрящі були найменшими порівняно з контролем. У тварин після застосування спочатку НІЛВ, а потім фармакотерапії морфологічні ознаки біосинтетичної активності хондроцитів були найбільш вираженими, а рівень вмісту в сироватці крові маркерів запалення і активність лужної фосфатази — достовірно меншими, ніж у контрольній та інших дослідних групах.Висновки: комплексне застосування НІЛВ із подальшим введенням диклофенаку натрію та глюкозаміну гідрохлориду призводить до найповнішого відновлення кількісного та структурно-метаболічного стану хондроцитів суглобового хряща і сприяє нормалізації біохімічних маркерів метаболізму хрящової та кісткової тканин.