Застосування гідроксилапатитної кераміки, збагаченої іонами срібла, для пластики кісткових порожнин (експериментально-клінічне дослідження)
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У дисертації представлено дані комплексного експериментально-клінічного дослідження гідроксилапатитної кераміки, збагаченої іонами срібла, яке введене в структуру кераміки градієнтно та рівномірно з концентрацією 0,5; 1,0 та 2,0 ваг%.
В експериментах при культивуванні мезенхімальних клітин та кістково-го мозку в присутності гранул ГАП, збагаченого сріблом, встановлена його біосумісність та відсутність цитотоксичної дії. Бактеріологічними дослідженнями доведена його бактерицидна дія на St. aureus, Ps. aerogunous та Е. coli з найбільш вираженим ефектом на E. coli. Показано, що ефект бактерицидної дії був більшим з підвищенням концентрації срібла та при градієнтному розташуванні срібла у структурі кераміки. Максимально вираженим був ефект порошку гідроксилапатиту. Встановлено, що гідроксилапатит зі сріблом не порушує направленості остеорепаративного процесу у кістковій порожнині. Проте відмічається відставання у формуванні кісткового регенерату при використанні градієнтної форми кераміки.
Темпи кісткоутворення та площі знов сформованої кісткової тканини навколо гранул гідроксилапатиту зі сріблом у інфікованій St.aureus кістковій порожнині були набагато більшими, ніж при гідроксилапатиті без срібла.
Проведено успішну апробацію гідроксилапатиту зі сріблом у клініці при лікуванні 15 хворих з інфікованими кістковими порожнинами та при високому ступені ризику післяоперційного запального ускладнення кісток.
Опис
Бібліографічний опис
Фархан Махмуд Махмуд. Застосування гідроксилапатитної кераміки, збагаченої іонами срібла, для пластики кісткових порожнин (експериментально-клінічне дослідження). [Автореф. дис. канд. мед. Наук]. Харків: Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України; 2001. 20 с.
