Динаміка змін симетрії тулуба після хірургічного лікування у хворих на ідіопатичний сколіоз

Abstract

Improving of the shape of the body is the main aim of conservative or surgical treatment of scoliotic curvature. Topicality ofour work is in comparison of the cosmetic outcomes of surgical treatment of idiopathic scoliosis. Objective: To determine and compare the dynamics of changes in the symmetry of the body in patients with idiopathic scoliosis after anterior and posterior corrective spinal fusion. Methods: A prospective study was performed in 36 patients aged from 12 to 28 years with idiopathic scoliosis type Lenke 1A and 5C. Patients were divided into two groups (18 people in each) depending on the method of treatment: I group — anterior spinal fusion (ASF), II — posterior spinal fusion (PSF). We performed an assessment of the cosmetic outcome of treatment using the posterior symmetr y index trunk (PSIT) before, immediately after and after 1 and 2 years after surgery. Results: the same changes in dynamics of PSIT during the observation period were defined in both groups of patients. Prior to surgery PSIT in group I was 19,7 ± 12,69, in II — 18,7 ± 11,5, and after correction of the curvature index turned out well to improve by 41.3 and 41 %, respectively. One year after surgery PSIT in group I was 6,4 ± 4,3, in II — 5,4 ± 3,2, and after 2 years — 5,4 ± 3,2 and 4,5 ± 3,3, respectively. Conclusions: The use of ASF and PSF allows to reach an identical cosmetic outcome and dynamics of changes in the symmetry of the trunk in patients with idiopathic scoliosis. Under identical indications for corrective ASF or PSF an advantage of the first one is the reduction in the length of fixation of the spine in combination of the same cosmetic effect.

Улучшение формы тела является основной целью консервативного или хирургического лечения сколиотического искривления. Актуальность нашей работы заключается в сравнении косметических результатов хирургического лечения идиопатического сколиоза.Цель: определить и сравнить динамику изменений симметрии туловища у больных идиопатическим сколиозом после вентрального и заднего корригирующего спондилодеза.Методы: проспективное исследование проведено у 36 больных в возрасте от 12 до 28 лет с идиопатическим сколиозом типа Lenke 1A и 5С. Пациентов разделили на две группы (по 18 человек в каждой) в зависимости от метода лечения: I группа — вентральный (ВКС), II — задний корригирующий спондилодез (ЗКС). Оценку косметического результата лечения проводили с помощью индекса задней симметрии туловища (ИЗСТ) до, сразу после и через 1 и 2 года после хирургического вмешательства. Результаты: установлена одинаковая динамика изменений ИЗСТ в течение срока наблюдения в обеих группах больных. До хирургического лечения ИЗСТ в I группе составил 19,7 ± 12,69, во II — 18,7 ± 11,5, а после коррекции искривления показатель удалось улучшить на 41,3 и 41 % соответственно. Через год после операции ИЗСТ в I группе был равен 6,4 ± 4,3, во II — 5,4 ± 3,2, а через 2 года 5,4 ± 3,2 и 4,5 ± 3,3 соответственно.Выводы: использование методов ВКС и ЗКС позволяет достичь идентичного косметического результата лечения и динамики изменений симметрии туловища у пациентов с идиопатическим сколиозом. При наличии одинаковых показаний к применению у больного вентрального или заднего корригирующего спондилодеза преимуществом первого является уменьшение протяженности фиксации позвоночника в сочетании с получением аналогичного косметического эффекта лечения.

Поліпшення форми тіла є основною метою консервативного або хірургічного лікування сколіотичного викривлення. Актуальність нашої роботи полягає в порівнянні косметичних результатів хірургічного лікування ідіопатичного сколіозу.Мета: визначити і порівняти динаміку змін симетрії тулуба у хворих на ідіопатичний сколіоз після вентрального і заднього коригувального спондилодезу.Методи: проспективне дослідження проведено у 36 хворих віком від 12 до 28 років з ідіопатичним сколіозом типу Lenke 1A і 5С. Пацієнтів розділили на дві групи (по 18 осіб у кожній) залежно від методу лікування: I група — вентральний (ВКС), II — задній коригувальний спондилодез (ЗКС). Оцінювання косметичного результату лікування проводили за допомогою індексу задньої симетрії тулуба (ІЗСТ) до, відразу після і через 1 і 2 роки після хірургічного втручання.Результати: встановлено однакову динаміку змін ІЗСТ протягом терміну спостереження в обох групах хворих. До хірургічного лікування ІЗСТ у I групі становив 19,7 ± 12,69, у II — 18,7 ± 11,5, а після корекції викривлення вдалося поліпшити показник на 41,3 і 41 % відповідно. Через рік після операції ІЗСТ у I групі дорівнював 6,4 ± 4,3, у II - 5,4 ± 3,2, а через 2 роки 5,4 ± 3,2 4,5 ± 3,3 відповідно.Висновки: використання методів ВКС та ЗКС дає змогу досягти ідентичного косметичного результату лікування і динаміки змін симетрії тулуба в пацієнтів з ідіопатичним сколіозом. За наявності однакових показань до застосування у хворого вентрального або заднього коригувального спондилодезу перевагою першого є зменшення протяжності фіксації хребта в поєднанні з отриманням аналогічного косметичного ефекту лікування.