Невротомія медіальних гілочок задніх гілок спинномозкових нервів під ендоскопічним контролем у лікуванні синдрому поперекової спондилоартралгії

Abstract

Pain in patients with lumbar spondyloarthrosis in some cases, becomes resistant to conservative treatments, interventional ap­proaches such as medical diagnostic blockade and denervation of facet joints (FJ) are distributed. But none of these methods allow you to visualize the target nerves in their destruction. Ob­jective: To evaluate the results of treatment in patients with lum­bar spondyloarthrosis after medial posterior branches of spinal nerves (SN) neurotomy under endoscopic control. Methods: the study group consisted of 13 patients (5 men, 8 women, age 29 to 78 years). Results: it is determined that the variation of the lo­cation of branches of the medial posterior branches of SN in LIII–LIVand LIV–LVsegments observed from ⅓ to ⅔ of the length of the upper articular and transverse processes in 18 cases (26 %), and in segments LV–SI— 10 (14 %). The intensity of the VAS pain score after FJ denervation in 9 patients (69.2%) decreased by 80% in 3 (23.1 %) — 90 %, in 1 (7.7 %) — 50 %. Dynam­ics by Roland Morris vital capacity in 11 patients (84.6 %) was improved by 60–80 % in 2 (15.4 %) — 50 %. In LІІІ–SIsegments noted decrease in the frequency and amplitude of biopotentials by 20–30 % in the paravertebral muscles in all patients within 6 months. Conclusions: The denervation of the FJ in the form of medial posterior branches of SN neurotomy under endo­scopic control through direct visualization enables you to cut the nerves with minimally invasive approach via mechanical destructor. Intersected nerve branches segments excision and local administration of neurotoxic substances prevent the recur­rence of pain and reinervation at the level of destroyed nerves in the early postoperative period. Due to the anatomical varia­tion of the medial posterior SN branches FJ denervation without visual control may be incomplete and leads to reinnervation.

Болевой синдром у пациентов с поясничным спондилоартрозом в ряде случаев становится резистентным к консервативным методам лечения, поэтому распространение получают интервенционные подходы, такие как лечебно-диагностические блокады и денервация дугоотростчатых суставов (ДС). Но ни один из этих методов не позволяет визуализировать целевые нервы при их разрушении. Цель: оценить результаты лечения пациентов с поясничным спон­дилоартрозом после невротомии медиальных веточек задних ветвей спинномозговых нервов (СМН) под эндоскопическим контролем. Методы: в группу исследования вошли 13 пациентов (5 мужчин, 8 женщин, возраст от 29 до 78 лет). Результаты: определено, что вариация расположения медиальных веточек задних ветвей СМН в сегментах LIII–LIVи LIV–LVотмечалась от ⅓ до ⅔ длины верхних суставных и поперечных отростков в 18 случаях (26 %), а в сегментах LV–SI— в 10 (14 %). Интенсивность болевого синдрома по ВАШ после денервации ДС у 9 пациентов (69,2 %) снизилась на 80 %, у 3 (23,1 %) — на 90 %, у 1 (7,7 %) — на 50 %. Динамика жизнедеятельности по Roland Morris у 11 пациентов (84,6 %) улучшилась на 60–80 %, у 2 (15,4 %) — на 50 %. В сегментах LІІІ–SІотмечено снижение частоты и амплитуды биопотенциалов на 20–30 % в паравертебральных мышцах у всех пациентов в течение 6 мес. Выводы: денервация ДС в виде невротомии медиальных веточек задних ветвей СМН под эндоскопическим контролем благодаря прямой визуализации позволяет полноценно пересечь нервы малоинвазивным доступом с помощью механического деструктора. Удаление сегментов пересеченных нервных веточек и локальное введение нейротоксического вещества предотвращают рецидивы болевого синдрома и реиннервации на уровне разрушенных нервов в раннем послеоперационном периоде. В связи с анатомической вариацией медиальных веточек задних ветвей СМН денервация ДС без визуального контроля может быть неполной и привести к реиннервации.

Больовий синдром у пацієнтів з поперековим спондилоартрозом у деяких випадках стає резистентним до консервативних методів лікування, тому поширення набувають інтервенційні підходи, зокрема лікувально-діагностичні блокади і денервація дуговідросткових суглобів (ДС). Але жоден із цих методів не дає змогу візуалізувати цільові нерви під час їх руйнування.Мета: оцінити результати лікування пацієнтів з поперековим спондилоартрозом після невротомії медіальних гілочок задніх гілок спинномозкових нервів (СМН) під ендоскопічним контролем.Методи: у групу дослідження увійшли 13 пацієнтів (5 чоловіків, 8 жінок, вік від 29 до 78 років).Результати: визначено, що варіація розташування медіальних гілочок задніх гілок СМН у сегментах LIII–LIV та LIV–LV відзначалася від ⅓ до ⅔ довжини верхніх суглобових і поперечних відростків у 18 випадках (26 %), а в сегментах LV–SI — у 10 (14 %). Інтенсивність больового синдрому за ВАШ після денервації ДС у 9 пацієнтів (69,2 %) знизилась на 80 %, у 3 (23,1%) — на 90 %, в 1 (7,7 %) — на 50 %. Динаміка життєдіяльності за Roland Morris в 11 пацієнтів (84,6 %) покращилася на 60–80 %, у 2 (15,4 %) — на 50 %. У сегментах LІІІ–SІ відзначено зниження частоти й амплітуди біопотенціалів на 20–30 % у паравертебральних м’язах всіх пацієнтів протягом 6 міс.Висновки: денервація ДС за допомогою невротомії медіальних гілочок задніх гілок СМН під ендоскопічним контролем завдяки прямій візуалізації дає можливість повноцінно перетнути нерви малоінвазивним доступом за допомогою механічного деструктора. Видалення сегментів пересічених нервових гілочок і локальне введення нейротоксичної речовини запобігають рецидиву больового синдрому та реіннервації на рівні зруйнованих нервів у ранньому післяопераціоному періоді. У зв’язку з анатомічною варіацією медіальних гілочок задніх гілок СМН денервація ДС без візуального контролю може бути неповною і призвести до реіннервації.