Вплив післятравматичних стресових розладів на сприйняття болю в періопераційному періоді у військовослужбовців

Abstract

An estimation of psycho-emotional state allows to further select appropriate distinctive strategy of treatment, moreover protect complications due to feeling of pain is a subjective reaction. Objective. To identify the relationship between intensity of pain syndrome before and after surgical intervention depending on initial psycho-emotional condition. Methods. The psychological state of 138 servicemen who had upper limb injuries was studied. Assessment was conducted using the Mississippi scale for combat-related posttraumatic stress disorder and the PSM 25 psychological distress scale. The average age the patients was (40,5 ± 10,6). Pain intensity was assessed using a visual analogue pain scale (VAS).The pain assessment was studied 2 hours before and 24 hours after surgery. Results. According to the Mississippi PTSD scale, the normal control group (first) had an average score of (62,92 ± 9,16), psychiatric patent group up to (88,13 ± 8,47), PTSD patients’ group had an average score of (119,66 ± 5,50). Data obtained on the PSM 25 scale, namely the low stress group had an average score of (60.73 ± 24.5), the medium group up to (95.33 ± 29.8), and the high group had an average score of (123 ± 29.7). The pain assessment according to the VAS: the average score in the first group was (4.4 ± 1.6), in the second — (5.75 ± 2.0), in the third — (6.8 ± 1.6). The amount of 1% morphine solution administered postoperatively was significantly different between the first and second groups (p = 0.03). No significant difference was found when comparing the second and third groups. Conclusions. The largest percentage of military personnel had a medium level of stress, the development and clinical manifestation of PTSD was detected in 6.52 % of the studied. The pain indicator before the operation depended on the initial psycho-emotional condition of the patient. Keywords. Post-traumatic stress disorder, pain, analgesia, postoperative period.

Оцінювання психоемоційного стану пацієнта дозволяє в подальшому вибрати відповідну індивідуальну стратегію лікування та попередити ускладнення, адже сприйняття болю є виключно суб’єктивною реакцією. Мета. Виявити взаємозв’язок між інтенсивністю больового синдрому до операції та після залежно від початкового психоемоційного статусу хворого. Методи. Досліджено психологічний стан 138 військовослужбовців, які мали травмування верхніх кінцівок. Оцінювання проводили за Міссісіпською шкалою ПТСР (посттравматичного стресового розладу) і шкалою психологічного стресу PSM-25. Середній вік хворих складав (40,5 ± 10,6) року. Інтенсивність болю вивчали за візуальною аналоговою шкалою болю (ВАШ). Оцінювання болю проводилося за 2 доби до оперативного втручання та через 24 год після. Результати. За Міссісіпською шкалою ПТСР група «добре адаптовані» (перша) мала середнє значення в балах (62,92 ± 9,16), група «психічні розлади» (друга) — (88,13 ± 8,47), група з розвитком ПТСР (третя) — (119,66 ± 5,50). Отримано дані за шкалою психологічного стресу PSM-25, а саме: група низького рівня стресу мала середнє значення (60,73 ± 24,5) бала, середнього — (95,33 ± 29,8), високого — (123 ± 29,7). Оцінювання болю за ВАШ: середнє значення в балах в першій групі було (4,4 ± 1,6), у другій — (5,75 ± 2,0), у третій — (6,8 ± 1,6). Кількість введеного післяопераційно розчину морфіну 1 % мала достовірну різницю між першою та другою групами (р = 0,03). Під час порівняння другої та третьої груп достовірної різниці не виявлено. Висновки. Найбільший відсоток військовослужбовців мав середній рівень стресу, розвиток та клінічний прояв ПТСР було виявлено в 6,52 % досліджених. Показник болю до операції залежав від початкового психоемоційного стану пацієнта.