Досвід застосування хірургічних доступів Хардінга та «Bikini» під час операцій тотального ендопротезування кульшового суглоба

Abstract

Total hip arthroplasty is widely spread in all over the world medical practice. Different approaches are used for that procedure. Objective. To analyze the advantages and disadvantages of` «Bikini» approachand compare them to the Harding approach in patients after total hip arthroplasty. Methods. Тhe results of treatment of 108 patients were retrospectively analyzed: 41 patients were operated with «Bikini» approach, 67 — with Harding approach. Total hip implant with ceramic-on-ceramic, ultra-high molecular weight polyethylene-on-ceramic, and ultra-high molecular weight polyethylene-onmetal movement pair were used, also were used both cemented and cementless types of fixation. Results were evaluated on 14 day and 3 months after the surgery by Harris scale. Results. 14-day of followup the average Harris score value in patients operated with Harding approach were 74.87 points, in patients operated with «Bikini» approach — 80,55 points, on the 3rd month of follow-up period the Harris score was 78.24 and 83.9 respectively. Conclusions. Both evaluated approaches have their own advantages and disadvantages, instruments and surgeon skills requirements. Proper utilization of the «Bikini» and Harding approaches provides good functionalresults in early and late terms. «Bikini» approach requires a larger volume of preoperative preparation. The absence of fascia lata andperiarticular muscles injury due to the «Bikini» approach usage allows reducing of narcotic analgesics prescriptions, intraoperative blood loss and duration of walking with crutches. Good cosmetical scars effects are achieved by the parallelism of skin incision relatively to Langer’s lines. In the early postoperative period the better functional results were marked, early rehabilitation and mild pain syndrome allow to reduce hospital length of stay. The technicalcomplexity of the «Bikini» approach requires operations number more than 30 per year.

Операції ендопротезування кульшового суглоба широко застосовують у вітчизняній та світовій медичній практиці. При цьому використовують різні хірургічні доступи. Мета. Проаналізувати переваги та недоліки застосування хірургічного доступу «Bikini» порівняно зі стандартнимдоступом Хардінга в пацієнтів після операцій тотального ендопротезування кульшового суглоба. Методи. Здійснено ретроспективний аналіз результатів лікування 108 пацієн-тів: 41 прооперований доступом «Bikini», 67 — Хардінга. Використано тотальні ендопротези кульшового суглоба з керамо-керамічними, поліетилен-керамічними та поліетилен-металевими парами тертя; цементний і безцементний типи фіксацій. Результати оцінювали за шкалою Харріса до операції, на 14-ту добу та через 3 міс. після ендопротезування. Результати. На 14-ту добу за шкалою Харрісасереднє значення в разі використання доступу Хардінга дорівнювало 74,87 бала, доступу «Bikini» — 80,55 бала; через 3 міс. — 78,24 та 83,90 бала відповідно. Висновки. Обидва оцінених хірургічних доступи мають певні переваги танедоліки, вимоги до інструментарію та навичок хірурга. Застосування доступів «Bikini» та Хардінга за умов належного виконання забезпечує добрі результати як в ранньому, так і пізньому післяопераційному періоді. Використаннядоступу «Bikini» вимагає більшого обсягу передопераційної підготовки. Відсутність травматизації широкої фасції стегна та навколосуглобових м’язів у разі застосуваннядоступу «Bikini» дає змогу зменшити необхідність призначення пацієнтові наркотичних засобів й анальгетиків, інтраопераційну крововтрату й тривалість використання допоміжних засобів для ходьби. Косметичний ефект післяопераційногорубця досягається паралельністю розрізу від-носно ліній Лангера. У ранньому післяопераційному періоді визначено кращий функціональний результат, а рання реабілітаціята менш виражений больовий синдром дозволяють скоротити час перебування пацієнта в стаціонарі. Технічна складність доступу «Bikini» обумовлює постійну клінічну практику хірурга із виконання не менше ніж 30 ендопротезувань щорічно.