Порівняльний аналіз результатів лікування хворих з диспластичним та ідіопатичним коксартрозом

Abstract

Hip arthroplasty is a reliable and quick way to relieve the patient of pain, restore movement in the hip joint and improve the function of the affected limb, but the question of how effective this intervention is in dysplastic or idiopathic coxarthrosis requires further study. The objective of the study was to evaluatethe effectiveness of treatment of patients with idiopathic and dysplastic coxarthrosis, and the effect of endoprosthetics on the work of the pelvic muscles. Methods. A comparative analysis of the treatment of 121 patients was conducted, which were divided into two groups — with dysplastic coxarthrosis(63 patients) and with idiopathic coxarthrosis (58 patients). The functional results of the treatment were studied according to the Harris scale, the data of stabilographic studies and the evaluation of the work of the muscles of the pelvic girdle, which are responsible for maintaining the horizontal balanceof the pelvis. Results. In general, the results of endopros thesis were evaluated as good in both groups. At the same time, the average results in the group of patients with idiopathic coxarthrosis are significantly better (t = 2.08; p = 0.001) than in the group of patients with dysplastic coxarthrosis. However, the indicators of the muscles that ensure the horizontal balance of the pelvis, in most cases, remain reduced within 6–8 months after the endoprosthesisoperation. This is evidenced by clinical data and statistical research data. Conclusions. Endoprosthesis of the hip joint is an effective method of coxarthrosis and allows to significantly improve both the patientʼs support and kinematic function and his quality of life. The results of treatment of patients withidiopathic coxarthrosis according to the Harris scoring scale are significantly better than the results of treatment of patients with dysplastic coxarthrosis. But the performance indicators of the muscles of the pelvic girdle, in most cases remain reduced within 6–8 months after endoprosthesis surgery in patientsof both groups.

Ендопротезування кульшового суглоба — надійний і швидкий спосіб позбавлення пацієнта болю, відновлення рухів у кульшовому суглобі та покращення опороздатності ураженої кінцівки, але питання наскільки це втручання ефективне в разі диспластичного або ідіопатичного коксартрозу, потребує подальшого вивчення. Мета. Дослідити й оцінити ефективність лікування пацієнтів із ідіопатичним чи диспластичним коксартрозом,та вплив ендопротезування на роботу м’язів тазового пояса. Методи. Проведений порівняльний аналіз лікування 121 пацієнта, яких розподілено на дві групи — із диспластичним коксартрозом (63 хворих) та з ідіопатичним (58 осіб). Вивчено функціональні результати лікування за даними шкали Харріса, показниками стабілографічних досліджень та оцінювання роботи м’язів тазового пояса, відповідальних за утримання горизонтальної рівноваги таза. Результати. Здебільшого, наслідки ендопротезування оцінено як хороші в обох групах. Водночас середні показники в групі пацієнтів із ідіопатичним коксартрозом достовірно кращі (t = 2,076; p = 0,001), ніж у групі з диспластичним. Але показники роботи мʼязів, які забезпечуютьгоризонтальну рівновагу таза, у більшості випадків лишаються зниженими в строки 6–8 місяців після операції ендопротезування. Про це свідчать клінічні показники і дані статографічних досліджень. Висновки. Ендопротезування кульшового суглоба є ефективним методом лікування коксартрозу і дозволяє значно покращити як опорно-кінематичну функцію пацієнта, так і якість його життя. Результати лікування хворих на ідіопатичний коксартроз за показниками бальної шкали Харріса достовірно кращі, ніж пацієнтів, хворих на диспластичний коксартроз. Але показники роботи мʼязів тазового пояса, здебільшого, лишаються зниженими в строки 6–8 місяців після операції ендопротезування у хворих обох груп.