Вплив радіальної екстракорпоральної ударно-хвильової терапії на загоєння експериментального дефекту кістки

Abstract

The favorable effect of low energy extracorporeal shock wave therapy (ECSHVT) on reparative osteogenesis has repeatedly discussed in the scientific literature. However, the mechanisms of influence of this factor on bone are not investigated. Objec­tive:to explore the mechanism of action of low energy ECSHVT for reparative regeneration of bone tissue. Methods: the study performed in 85 adult rabbits, male (weight from 2.9 to 3.4 kg), which were divided into three groups: intact (5 animals), control (40) and research (40). Research group rabbits in the area of trauma (penetrating perforated rum defect diameter 2.5 mm proximal tibial metaphysis) received 4 sessions of ECSHVT intervals of 4 days with a frequency of 1–4 Hz strokes, work­ing pressure 1–5⋅105 5 Pa 2 thousand. Strikes for the procedure with a maximum energy of 0.48 mJ. After 2, 15, 30 and 45 days after injury made X-morphological and biochemical (collagen, glycosaminoglycans — GAG) study of bone regenerate. Re­sults: on the background of posttraumatic catabolic phase pe­riod (day 2) in control and experimental animal groups found reduction of collagen and GAG 29.1 and 32.6 % respectively, p < 0.001. Against the background of the anabolic phase of post­traumatic period (15, 30 and 45th days) stated increase col­lagen and GAG content in both groups of animals in research and figure was higher by 6,8–12,7 % and 11,2–15% respectively (p < 0.05). As a result radiomorphological studies revealed that ECSHVT influence on reparative osteogenesis occurs due to mi­crocirculation disorders of bone — vasodilation, increased per­meability of the vessel walls, blood cells out of the capillaries. Conclusion: activation of the biosynthesis of collagen and GAG dentified under the influence of ECSHVT and changes in blood circulation accompanied by strengthening bone, forming mas­sive areas of endosteal regenerate bone that provided fusion of metaphysial defect of the tibia.

Благоприятное действие экстракорпоральной ударно-волновой терапии (ЭУВТ) низкой энергии на репаративный остеогенез уже неоднократно рассмотрено в научной литературе. Однако механизмы влияния этого фактора на костеобразование не исследованы.Цель: изучить механизм действия ЭУВТ низкой энергии на репаративную регенерацию костной ткани.Методы: исследование выполнено на 85 взрослых кролях-самцах (масса от 2,9 до 3,4 кг), которых разделили на три группы: интактную (5 животных), контрольную (40) и опытную (40). Кроли опытной группы на зону травмы (сквозной дырчатый дефект диаметром 2,5 мм в проксимальном метадиафизе большеберцовой кости) получили 4 сеанса ЭУВТ с интервалом 4 дня с частотой ударов 1–4 Гц, рабочим давлением 1–5⋅105 Па, 2 тыс. ударов за процедуру с максимальной энергией 0,48 мДж. Через 2, 15, 30 и 45 дней после травмы выполнены рентгенморфологические и биохимические (коллаген, гликозаминогликаны — ГАГ) исследования костных регенератов.Результаты: на фоне катаболической фазы посттравматического периода (2-й день) у животных контрольной и опытной групп в костном регенерате выявлено снижение содержания коллагена и ГАГ на 29,1 и 32,6 % соответственно, р < 0,001. На фоне анаболической фазы посттравматического периода (15, 30 и 45-й дни) констатировано повышение содержания коллагена и ГАГ у животных обеих групп, причем в опытной показатель был большим на 6,8–12,7 % и 11,2–15 % соответственно (р < 0,05). В результате рентген-морфологических исследований выявлено, что влияние ЭУВТ на репаративный остеогенез происходит через расстройства микроциркуляции костной ткани — вазодилатацию, увеличение проницаемости стенок сосудов, выход клеток крови из капилляров. Выводы: обнаруженная под влиянием ЭУВТ активизация биосинтеза коллагена и ГАГ, а также изменение кровообращения сопровождались усилением костеобразования, формированием массивных участков костного эндостального регенерата, что обеспечило сращение дефекта метадиафиза большеберцовой кости.

Сприятлива дія екстракорпоральної ударно-хвильової терапії (ЕУХТ) низької енергії на репаративний остеогенез уже неодноразово розглянута в науковій літературі. Проте механізми впливу цього чинника на кісткоутворення не досліджено. Мета: вивчити механізм дії ЕУХТ низької енергії на репаративну регенерацію кісткової тканини. Методи: дослідження виконано на 85 дорослих кролях-самцях (маса від 2,9 до 3,4 кг), яких розподілили на три групи: інтактну (5 тварин), контрольну (40) і дослідну (40). Кролі дослідної групи на зону травми (наскрізний дірчастий дефект діаметром 2,5 мм у проксимальному метадіафізі великогомілкової кістки) отримали 4 сеанси ЕУХТ з інтервалом 4 дні з частотою ударів 1–4 Гц, робочим тиском 1–5⋅105 Па, 2 тис. ударів за процедуру з максимальною енергією 0,48 мДж. Через 2, 15, 30 та 45 днів після травми виконано рентген-морфологічні та біохімічні (колаген, глікозаміноглікани — ГАГ) дослідження кісткових регенератів. Результати: на фоні катаболічної фази післятравматичного періоду (2-й день) у тварин контрольної та дослідної груп у кістковому регенераті виявлено зниження вмісту колагену і ГАГ на 29,1 і 32,6 % відповідно, р < 0,001. На фоні анаболічної фази післятравматичного періоду (15, 30 і 45-й дні) констатовано підвищення вмісту колагену і ГАГ в обох групах тварин, причому в дослідній показник був більшим на 6,8–12,7 % і 11,2–15 % відповідно (р < 0,05). У результаті рентген-морфологічних досліджень виявлено, що вплив ЕУХТ на репаративний остеогенез відбувається через розлади мікроциркуляції кісткової тканини — вазодилатацію, збільшення проникності стінок судин, вихід клітин крові з капілярів. Висновки: виявлена під впливом ЕУХТ активізація біосинтезу колагену і ГАГ, а також зміни кровообігу супроводжувалися підсиленням кісткоутворення, формуванням масивних ділянок кісткового ендостального регенерату, що забезпечило зрощення дефекту метадіафіза великогомілкової кістки.