Сучасні аспекти променевої діагностики диспластичного гонартрозу (огляд літератури)

Abstract

Osteoarthrosis (OA) takes the first place among all diseases of joints and is one of the most common forms of human diseases. Particular attention in OA structure is attracted by a lesion of the knee joint. Dysplastic deformities of the knee joint are risk factors for OA development. These are characterized by polymorphous soft-tissue and bone dystrophic changes and clinical signs. The dysplastic process affects all elements of the knee joint and includes underdevelopment of soft-tissue components of the joint (the capsular-ligamentous apparatus, menisci), dysplastic changes in the femoropatellar and tibiofemoral joints.It is very difficult to diagnose dysplastic syndromes of the knee joint with their complex genesis, different cause-and-effect relations at each stage of the disease development, multiple factors and polymorphous clinical nature. Despite a wide spectrum of diagnostic methods, today the priority in diagnosing OA belongs to traditional radiography, because the latter is sufficiently informative, available, simple for carrying studies and economical.

Остеоартроз (ОА) занимает первое место среди всех заболеваний суставов и явлется одной из наиболее распространенных форм заболеваний человека. Особое внимание в структуре ОА привлекает поражение коленного сустава. Диспластические деформации коленного сустава являются факторами риска развития ОА. Для них характерны полиморфность мягкотканных, костных дистрофических изменений и клинической симптоматики. Диспластический процесс поражает все элементы коленного сустава и включает недоразвитие мягкотканных компонентов сустава (капсульно-связочный аппарат, мениски), диспластические изменения феморо-пателлярного сочленения тибио-феморального сочленений. Диагностика диспластических синдромов коленного сустава с их сложным генезисом, разными на каждом этапе развития заболевания причинно-следственными отношениями, многофакторностью и клиническим полиморфизмом, очень сложная. Несмотря на широкий спектр диагностических методов, приоритет в диагностике ОА на сегодня принадлежит традиционной рентгенографии. Это связано с достаточной ее информативностью, доступностью, простотой исследования и экономичностью.

Остеоартроз (ОА) посідає перше місце серед усіх захворювань суглобів та є однією з найпоширеніших форм захворювань людини. Особливу увагу в структурі ОА привертає ураження колінного суглоба. Диспластичні деформації колінного суглоба — це фактори ризику розвитку ОА. Для них характерною є поліморфність м’якотканинних, кісткових дистрофічних змін та клінічної симптоматики. Диспластичний процес вражає всі елементи колінного суглоба і містить недорозвинення м’якотканинних компонентів суглоба (капсульно-зв’язковий апарат, меніски), диспластичні зміни стегново-наколінкового та великогомілково-стегнового зчленувань. Діагностика диспластичних синдромів колінного суглоба з їх складним генезисом, різними на кожному етапі розвитку захворювання причинно-наслідковими відносинами, багатофакторіальністю і клінічним поліморфізмом, є дуже складною. Незважаючи на широкий спектр діагностичних методів, пріоритет у діагностиці ОА на сьогодні належить традиційній рентгенографії. Це пов’язано з достатньою її інформативністю, доступністю, простотою дослідження та економічністю.