Клініко-морфологічні особливості остеобластом та їх диференційна діагностика

Abstract

Osteoblastoma (OB) is a rare benign osteogenic tumour formed by interwoven with one another osteal trabeculae, which are surrounded by a lot of osteoblasts. The purpose of the present work was to elucidate the nomenclature and main clinical-visualizing pathohistologic features of OB as a true osteogenic tumor, as well as some aspects of its differential diagnosis with other osteogenic tumors and tumor-like bone lesions. Forty-three cases of biopsies obtained from 39 patients with OB served as the material for this research. The article contains data about clinical-visualizing features of OB (X-ray and CT), its macropathology, histopathology and differential diagnosis, as well as clinical-morphological gradations of osteogenic tumours. It was found out that OB passed clinically as an active or aggressive form with signs of a local destructive growth and inclined to relapsing in case of its incomplete removal, but very seldom it subjected to malignancy. OB often becomes an object of complicated differential-diagnostic solutions, which are possible only with application of both clinical-visualizing and histological methods with priority of the latter ones. The nosological units for differential diagnosis of OB should include the following ones: osteoid-osteoma, ossifying periostitis, chronic osteomyelitis (corticolitis-periostitis), osteoblastoma-like central osteosarcoma with a low grade of malignancy.

Остеобластома (ОБ) — редкая доброкачественная костеобразующая опухоль, построенная из переплетенных между собой костных трабекул, окруженных большим количеством остеобластов. Целью работы было осветить номенклатуру, данные клинико-визуализирующих методов исследования, патоморфологические особенности ОБ как истинной костеобразующей опухоли и некоторые аспекты дифференциальной диагностики ее с другими остеогенными опухолями и опухолеподобными поражениями костей. Материалом исследований было 43 случая биопсий от 39 больных с ОБ. Приведены данные о клинико-визуализирующих особенностях ОБ (рентген и КТ), макропатологии, гистопатологии, дифференциальной диагностике ОБ, клинико-морфологических градациях остеогенных опухолей. Установлено, что ОБ клинически протекает как активная или агрессивная, с признаками местнодеструирующего роста и имеет склонность к рецидивированию в случае неполного удаления, но очень редко подвергается малигнизации. ОБ часто становится предметом сложных дифференциально-диагностических решений, которые возможны лишь с использованием как клинико-визуализирующих, так и гистологического методов, с приоритетом последнего. Среди нозологических единиц, с которыми следует проводить дифференциальную диагностику ОБ: остеоид–остеома, оссифицирующий периостит, хронический остеомиелит (кортикалит-периостит), центральная остеосаркома низкой степени злокачественности, напоминающая остеобластому.

Остеобластома (ОБ) — рідкісна доброякісна кісткоутворювальна пухлина, яка побудована з переплетених між собою кісткових трабекул, оточених великою кількістю остеобластів. Метою роботи було висвітлити номенклатуру, результати клініко-візуалізувальних методів дослідження, патоморфологічні особливости ОБ як справжньої кісткоутворювальної пухлини та деякі аспекти диференційної діагностики її з іншими остеогенними пухлинами та пухлиноподібними ураженнями кісток. Матеріалом дослідження було 43 випадки біопсій від 39 хворих на ОБ. Викладено клініко-візуалізувальні особливості ОБ (рентген та КТ), макропатологію, гістопатологію, диференційну діагностику ОБ, клініко-морфологічні градації остеогенних пухлин. Встановлено, що ОБ клінічно перебігає як активна або агресивна, з ознаками місцеводеструктивного росту та має схильність до рецидивування в разі неповного видалення, але дуже рідко зазнає малігнізацію. ОБ часто стає предметом складних диференційно-діагностичних рішень, які можливі лише із застосуванням як клініко-візуалізувальних, так і гістологічного методів, з пріоритетом останнього. Серед нозологічних одиниць, з якими необхідно проводити диференційну діагностику ОБ: остеоїд – остеома, осифікувальний періостит, хронічний остеомієліт (кортикаліт-періостит), центральна остеосаркома низького ступеня злоякісності, що нагадує остеобластому.