Функціональний стан м’язів спини в пацієнтів з дегенеративними захворюваннями хребта

Abstract

Structural changes in the cases of degenerative spine disorders are considered to be related to the processes that develop in vertebral movement segments and paravertebral ligaments and muscles. Goal: to investigate functional state of paravertebral muscles in patients with degenerative disorders of lumbar spine (LS) before and after surgical treatment. Methods: electromyography of 117 patients with degenerative disorders of LS and 10 healthy volunteers was performed. Patients were divided on groups according to their diagnosis: hernia of intervertebral discs of LS, instability, spondylolisthesis and stenosis. Interferential myography of m. erector spinae on the level of LIV–LV vertebras in state of longtime (60 s) strain was recorded and spectral characteristics were calculated — general power of spectrum (GPS) medium power of spectrum (MPS), medium frequency (MF), median of spectrum frequency (MSF), speed of frequency change (SFC). The investigations were analysed before surgical intervetion and 6, 18 and 36 months after it. Results: significantly lower indices GPS and MF were revealed before operation in patients with spondylolisthesis and even lower – in patients with stenosis in comparison with control. The indices GPS, MPS and MSF decreased in all patients’ groups after operation, but more significantly in patients with spondylolisthesis. Dynamics of spectrum indices was performed, it revealed decrease of GPS, MPS and MSF during 18 months, but from 18 months to3 year and later these indices have been restored up to preoperative levels. Conclusions: on the background of degenerative disorders of LS the functional capabilities of paravertebral muscles decreased in all patients, to the maximum in patients with spondylolisthesis and stenosis. The more significant differences in GPS, MPS and MSF were revealed in group of patients with spondylolisthesis in comparison with control. As opposed to complete clinical restoration (in 1 year) an electrophysiological restoration of m. erector spinae was noticed in 3 year after surgical treatment.Структурные изменения при дегенеративных заболеваниях позвоночника связывают с процессами, которые развиваются в позвоночных двигательных сегментах и паравертебральных связках и мышцах.Цель: изучить функциональное состояние паравертебральных мышц у пациентов с дегенеративными заболеваниями поясничного отдела позвоночника (ПОП) до и после хирургического лечения.Методы: проведено электромиографическое обследование 117 пациентов с дегенеративными заболеваниями ПОП и 10 здоровых волонтеров. Пациентов распределили на группы по диагнозам — грыжи межпозвонковых дисков ПОП, нестабильность, спондилолистез и стеноз. Регистрировали интерференционную миограмму m. erector spinae на уровне LIV–LV позвонков в состоянии длительного (60 с) напряжения и рассчитывали спектральные характеристики — общую мощность спектра (ОМС), среднюю мощность спектра (СМС), среднюю частоту (СЧ), медиану частоты спектра (МЧС), скорость изменения медианы (СИМ). Проведен анализ обследований до и через 6, 18 и 36 мес. после хирургического лечения.Результаты: до операции обнаружены достоверно более низкие показатели ОМС и СЧ у пациентов со спондилолистезом и еще более низкие — со стенозом по сравнению с контролем. После хирургического лечения показатели ОМС, СМС, МЧС снижались во всех группах больных, наиболее выражено у пациентов со спондилолистезом. Анализ динамики спектральных показателей показал, что в течение 18 мес. снижались ОМС, СМС и МЧС, а в период от 18 мес. до 3 лет и позже наблюдали восстановление этих показателей до предоперационных значений.Выводы: на фоне дегенеративных заболеваний ПОП у всех пациентов снижаются функциональные возможности паравертебральных мышц, максимально у пациентов со сподилолистезом и стенозом. После хирургического лечения наибольшие отличия ОМС, СМС и МЧС от контроля выявлены в группе пациентов со спондилолистезом. В отличие от полного клинического (через год) электрофизиологическое восстановление m. erector spinae отмечено через 3 года после хирургического лечения.Структурні зміни в разі дегенеративних захворювань хребта пов’язують із процесами, які розвиваються в хребтових рухових сегментах та паравертебральних зв’язках і м’язах.Мета: вивчити функціональний стан паравертебральних м’язів у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) до та після хірургічного лікування.Методи: проведено електроміографічне обстеження 117 пацієнтів з дегенеративними захворюваннями ПВХ і 10 здорових волонтерів. Пацієнтів розподілили на групи за діагнозами — грижі міжхребцевих дисків ПВХ, нестабільність, спондилолістез і стеноз. Реєстрували інтерференційну міограму m. erector spinae на рівні LIV–LV хребців у стані тривалого (60 с) напруження та розраховували спектральні характеристики — загальну потужність спектру (ЗПС), середню потужність спектру (СПС), середню частоту (СЧ), медіану частоти спектру (МЧС), швидкість зміни медіани (ШЗМ). Проведено аналіз обстежень до і через 6, 18, і 36 міс. після хірургічного лікування.Результати: до операції виявлені достовірно нижчі показники ЗПС і СЧ у пацієнтів зі спондилолістезом і ще нижчі — зі стенозом порівняно з контролем. Після хірургічного лікування показники ЗПС, СПС, МЧС знижувалися в усіх групах хворих, найбільш виражено в пацієнтів зі спондилолістезом. Аналіз динаміки спектральних показників свідчить, що протягом 18 міс. знижувалися ЗПС, СПС та МЧС, а в період від 18 міс. до 3 років і пізніше спостерігали відновлення цих показників до передопераційних значень.Висновки: на фоні дегенеративних захворювань ПВХ у всіх пацієнтів знижуються функціональні можливості паравертебральних м’язів, максимально у пацієнтів зі сподилолістезом і стенозом. Після хірургічного лікування найбільші відмінності ЗПС, СПС та МЧС від контролю виявлені в групі пацієнтів зі спондилолістезом. На відміну від повного клінічного (через рік) електрофізіологічне відновлення m. erector spinae відмічено через 3 роки після хірургічного лікування.