Графоаналітичне обґрунтування можливості виникнення, профілактики та лікування вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба внаслідок хибного положення його компонентів

Abstract

Objective: to determine the mechanisms of the disloca­tion of the head of the hip joint endoprosthesis on the basis of the graphoanalytic modeling method and to correct the wrong position of its components. Methods: graphical-analytical model­ing. Results: it has been established that there are two mecha­nisms of dislocation of the head of the hip joint endoprosthesis, related to its size and compliance with the angles of inclination and anteversion of the cup and antithesis of the endoprosthesis stem. The loss of contact area can also occur due to the wear of the friction pair. The most stable are endoprostheses with large-diameter heads, which allow increasing the shoul­der strength, which counteracts the disabling effect. As a mea­sure to prevent dislocations, you can use liners with a visor that prevent the dislocation of the head or neck of the endo­prosthesis of a reduced diameter. If the endoprosthesis cup has too much angle of inclination or insufficient cup anteversion and/or antithesis of the stem, but there is a stable anchorage, a liner with a visor can also be used. The angle of the movement of the endoprosthesis head due to the use of a liner with a vi­sor decreases with increasing diameter of the heads, which also indicates the advantage of using them to prevent dislocation of the endoprosthesis. Conclusions: in the hip joint endopros­thetics for the prevention of head dislocation, it is important to observe the correct position of its components. If it is not pos­sible to install the components of the endoprosthesis within the limits that prevent the appearance of dislocation of the head, and also for the purpose of its elimination, it is advisable to use liners with a visor in combination with large diameter heads. The choice of the neck of the endoprosthesis with a reduced di­ameter reduces the risk of its dislocations.

Цель: на основе метода графоаналитического моделирования определить механизмы возникновения вывихов головки эндопротеза тазобедренного сустава (ТБС) и исправления ошибочного положения его компонентов. Методы: графоаналитическое моделирование. Результаты: установлено, что существуют два механизма вывиха головки эндопротеза ТБС, связанные с ее размерами и соблюдением углов наклона и антеверсии чашки, антеторсии ножки эндопротеза. Потеря площади контакта может возникать также вследствие износа пары трения. Наиболее стабильными являются эндопротезы с головками большого диаметра, которые позволяют увеличить плечо силы, противодействующей приводящему к вывиху моменту. В качестве меры предотвращения вывихов можно использовать лайнеры с козырьком, которые препятствуют вывихиванию головки или шейки ножки эндопротеза уменьшенного диаметра. Если чашка эндопротеза имеет слишком большую величину угла наклона или недостаточна антеверсия чашки и/или антеторсия ножки, но есть стабильное закрепление, также можно использовать лайнер с козырьком. Угол ограничения движений головки эндопротеза за счет применения лайнера с козырьком уменьшается с увеличением диаметра головок, что также свидетельствует о преимуществе их использования для предотвращения вывихов эндопротеза. Выводы: при эндопротезировании ТБС для профилактики возникновения вывиха головки эндопротеза важно соблюдать правильное положение его компонентов. При невозможности установки компонентов эндопротеза в пределах, предотвращающих возникновение вывиха головки, а также с целью его устранения целесообразно применять лайнеры с козырьком в сочетании с головками большого диаметра. Выбор шейки эндопротеза уменьшенного диаметра снижает риск ее вывихов.

Мета: на основі методу графоаналітичного моделювання визначити механізми виникнення вивихів головки ендопротеза кульшового суглоба (КС) і виправлення помилкового положення його компонентів. Методи: графоаналітичне моделювання. Результати: встановлено, що існують два механізми вивиху головки ендопротеза КС, пов’язані з її розмірами і дотриманням кутів нахилу й антеверсії чашки, антеторсії ніжки ендопротеза. Втрата площі контакту може виникати також унаслідок зносу пари тертя. Найстабільнішими є ендопротези з головками великого діаметра, які дають змогу збільшити плече сили, яка протидіє моменту, що призводить до вивиху. Для запобігання вивихів можна використовувати лайнери з козирком, які перешкоджають вивихуванню головки або шийки ніжки ендопротеза зменшеного діаметра. Якщо чашка ендопротеза має занадто велику величину кута нахилу або недостатня антеверсія чашки і/або антеторсія ніжки, але є стабільне закріплення, також можна використовувати лайнер із козирком. Кут обмеження рухів головки ендопротеза завдяки застосуванню лайнера з козирком зменшується зі збільшенням діаметра головок, що також свідчить про перевагу їх використання для запобігання вивихів ендопротеза. Висновки: у разі ендопротезування ТБС для профілактики виникнення вивиху головки ендопротеза важливо дотримуватися правильного положення його компонентів. За неможливості встановлення компонентів ендопротеза в межах, які запобігають виникненню вивиху головки, а також із метою його усунення доцільно застосовувати лайнери з козирком у поєднанні з головками великого діаметра. Вибір шийки ендопротеза зменшеного діаметра знижує ризик її вивихів.