Аналіз хірургічного лікування поранених із переломами кісток гомілки під час антитерористичної операції

Abstract

Objective: To analyze the surgical procedures performed at all levels of medical care in the wounded with gunshot fractures of the tibia and severed limbs during the anti-terrorist operation (ATO). Methods:it is analyzed medical care in 118 wounded (May 2014–April 2015) with tibial gunshot fractures in 111 (94.07 %) and severed limbs — 7 (5.93 %).Results: in the wounded with tibial gunshot fractures and severed limbs temporary bleeding control, aseptic bandage application, pain management transport immobilization with improvised means provided at the primary and I medical care levels with following evacuation to the II level of the medical care. Beginning from the II level, all wounded underwent primary surgical treatment (PST). Osteosynthesis with external fixation device (EFD) performed in 76.27 % patients, revision surgical treatment (ST) — in 72.03 %, fasciotomy — in 23.73 %, free autodermoplasty — in 15.25 %, Ilizarov device osteosynthesis — in 15.25 %, amputation — in 10.17 %, nailing — in 8.47 %, plating — in 5.93 %, autogenous prosthesisng — in 5.08 %, VAC therapy — in 4.24 %, revision surgical treatment — 3.38 %. At the II level of medical care PST, final bleeding control, fasciotomy and stable fixation with external fixation device performed mainly. At the III and IV levels revision ST with VAC-therapy and ultrasound cavitation executed. After the soft tissue healing with the inflammation signs absence in 14.40 % patients external fixation device changed to the plate or nail. After 6–12 month good functional results obtained in 54.31 % of patients, satisfactory — in 30,17 %, unsatisfactory — in 15.52 %. Organizational, treatment and diagnostic mistakes were analyzed.

Цель: провести анализ хирургических вмешательств, выполненных на всех уровнях медицинской помощи у раненых с огнестрельными переломами костей голени и отрывами конечности во время антитеррористической операции (АТО).Методы: проанализирована медицинская помощь 118 раненым (май 2014 — апрель 2015), с огнестрельными переломами костей голени — 111 (94,07 %) и отрывами конечности — 7 (5,93 %).Результаты: у раненых с огнестрельными переломами костей голени и отрывами конечности на базовом и I уровнях медицинской помощи проведена временная остановка кровотечения, наложение асептической повязки, обезболивание, транспортная иммобилизация подручными средствами с последующей эвакуацией на II уровень. Начиная со II уровня всем раненым выполнена первичная хирургическая обработка (ПХО) раны. Остеосинтез стержневым аппаратом внешней фиксации (АВФ) проведен 76,27 % пациентов, повторные хирургические обработки (ХО) — 72,03 %, фасциотомия — 23,73 %, свободная аутодермопластика — 15,25 %, остеосинтез аппаратом Илизарова — 15,25 %, ампутации конечностей — 10,17 %, остеосинтез стержнем — 8,47 % и пластиной — 5,93 %, аутовенозное протезирование — 5,08 %, VAC-терапия — 4,24 %, вторичная ХО раны — 3,39 %. На II уровне медицинской помощи преимущественно проводили ПХО раны, окончательную остановку наружного кровотечения, фасциотомию и стабильную фиксацию костных фрагментов стержневым АВФ. На III и IV уровнях выполняли повторную ХО раны с VAC-терапией и ультразвуковой кавитацией. После заживления мягких тканей при отсутствии признаков воспаления у 14,40 % раненых заменили стержневой АВФ пластиной или стержнем. Через 6–12 мес. после ранения хорошие функциональные результаты получены у 54,31 %, удовлетворительные — у 30,17 %, неудовлетворительные — у 15,52 %. Проанализированы организационные и лечебно-диагностические ошибки.

Мета: провести аналіз хірургічних втручань на всіх рівнях медичної допомоги у поранених із вогнепальними переломами кісток гомілки й відривом кінцівки під час антитерористичної операції (АТО).Методи:проаналізована медична допомога 118 пораненим (травень 2014 — квітень 2015), із вогнепальними переломами кісток гомілки — 111 (94,07 %) і відривом кінцівки — 7 (5,93 %).Результати: у поранених із вогнепальними переломами кісток гомілки та відривом кінцівки на базовому і I рівнях медичної допомоги проведена тимчасова зупинка кровотечі, накладення асептичної пов’язки, знеболювання, транспортна іммобілізація підручними засобами з подальшою евакуацією на II рівень. Починаючи з II рівня всім пораненим виконана первинна хірургічна обробка (ПХО) рани. Остеосинтез стрижневим апаратом зовнішньої фіксації (АЗФ) проведено 76,27 % пацієнтів, повторні хірургічні обробки (ХО) — 72,03 %, фасціотомію — 23,73 %, вільну аутодермопластику — 15,25 %, остеосинтез апаратом Ілізарова — 15,25 %, ампутації кінцівок — 10,17 %, остеосинтез стрижнем — 8,47 % і пластиною — 5,93 %, аутовенозне протезування — 5,08 %, VAC-терапію — 4,24 %, вторинну ХО рани — 3,39 %. На II рівні медичної допомоги переважно проводили ПХО рани, остаточну зупинку зовнішньої кровотечі, фасціотомію і стабільну фіксацію кісткових фрагментів стрижневим АЗФ. На III і IV рівнях виконували повторну ХО рани з VAC-терапією та ультразвуковою кавітацією. Після загоєння м’яких тканин за відсутності ознак запалення в 14,40 % поранених замінили стрижневий АЗФ пластиною або стрижнем. Через 6–12 міс. після поранення хороші функціональні результати отримані в 54,31 %, задовільні — 30,17 %, незадовільні — у 15,52 %. Проаналізовано організаційні та лікувально-діагностичні помилки.