Ефективність застосування концентрованого аспірата кісткового мозку з тимчасовою фіксацією човноподібно-трапеціє-трапецієподібного суглоба в разі хвороби Кінбека

Abstract

Методики введення концентрованого аспірату кісткового мозку (КАКМ) в зону асептичного некрозу кістки різної локалізації описані в літературі, проте без демонстрації структурно-функціональних результатів за умов хвороби Кінбека. Мета. На підставі вивчення динаміки функціональних і рентгенологічних змін у кистьовому суглобі визначити ефективність введення КАКМ у вогнище асептичного некрозу півмісяцевої кістки та тимчасової фіксації човноподібно-трапеціє-трапецієподібного суглоба за умов хвороби Кінбека. Методи. У дослідження включено 11 пацієнтів (7 жінок, 4 чоловіки; вік (28,9 ± 9,5) року). Стадія хвороби за класифікацією Litchman: II — 2 пацієнти, IIIа — 3, ІІІб — 6. КАКМ отримували з крила клубової кістки за методикою «Arthrex-Angel» і вводили 2–3 мл під рентгенологічним контролем у вогнище асептичного некрозу півмісяцевої кістки. Виконували STT-фіксацію кистьового суглоба в положенні ротаційної корекції човноподібної кістки. Через 2 міс. видаляли спиці та починали реабілітацію. Рентгенографію, КТ і DASH-тестування проводили до і через рік після процедури. Результати. У 5 пацієнтів (45 %) відзначено позитивну клініко-рентгенологічну динаміку, КТ-ознаки консолідації патологічного перелому, ремоделювання півмісяцевої кістки, суб’єктивне поліпшення за шкалою DASH, збереження рентгенометричних показників кистьового суглоба, збільшення сили й амплітуди рухів зап’ястка. У 4 осіб суттєвої динаміки захворювання не помічено, а у 2 зафіксовано погіршення функції, подальша деструкція кістки, наростання показників нестабільності кистьового суглоба. Висновки. Необхідне подальше вивчення умов, за яких методика виявляє свою ефективність. Сьогодні вона може бути рекомендована як доповнення до хірургічних процедур (вкорочення променевої кістки, STT-артродез), котрі мають більш прогнозовану ефективність.