Cучасні уявлення про плечолопатковий больовий синдром(огляд літератури)

Abstract

The article is dedicated to the definition of shoulder pain (SP) in medical science and practice. It is believed that SP is a polyetiological symptoms type. It is noted that the pain in the shoulder in 85 % is associated with the pathology of musculoskeletal structures in the area of the shoulder joint, and the true neurogenic pathology appears relatively infrequently (no more than 8–10 % of all patients with pain in the shoulder area). There are abnormal tendons surrounding the joint muscles, affection of clavicular-acromial joint (degenerative, traumatic), diffuse lesion of the joint capsule, subacromial syndrome, impaction of sudeltoid-subacromial bursa and peripheral nerves. It is also the cause of the pain may be changes in the cervical and thoracic spine. In ICD-10 all periarticular lesion presented as separate clinical entities: tendini­tis of the rotator cuff muscles (indicating a specific muscle) biceps tendinitis, calcific tendinitis, tears (partial or complete) of mus-cle tendons of the shoulder joint area. Analyzed and summarized the main approaches to the clinical evaluation of patients with SP. It is shown that the clinical symptoms of SP pain develop gradually, with localization on the front, side and less on the posterior surface. It was found that the most informative instrumental methods in the diagnosis of patients with SP along with radiographs are computer-spiral and magnetic resonance imaging, ultrasonography (US). With the help of ultrasound one may conduct initial clinical assessment of the state of patients with complaints of pain in the shoulder joint. Laboratory methods for evaluation of pati-ents with SP limited and not widespread in medical practice, which requires further study.Статья посвящена определению понятия плечелопаточного болевого синдрома (ПЛБС) в медицинской науке и практике. Принято считать, что ПЛБС является симптомокомплексом полиэтиологического типа. Отмечено, что боль в плечевом поясе в 85 % связана с патологией скелетно-мышечных структур в области плечевого сустава, а истинно нейрогенная патология встречается относительно нечасто (не более 8–10 % всех пациентов с болями в области плеча). Выделяют патологию сухожилий окружающих сустав мышц, поражение ключично-акромиального сустава (дегенеративное, травматическое), диффузное поражение капсулы сустава, субакромиальный синдром, поражения субдельтовидно-субакромиальной сумки и периферических нервов. Также причиной боли могут быть изменения в шейном и грудном отделах позвоночника. В МКБ-10 все периартикулярные поражения представлены в виде отдельных нозологических форм: тендинит мышц вращательной манжеты (с указанием конкретной мышцы), тендинит двуглавой мышцы плеча, кальцифицирующий тендинит, разрыв (частичный или полный) сухожилий мышц области плечевого сустава. Проанализированы и обобщены основные подходы к клинической оценке состояния пациентов с ПЛБС. Показано, что клинические симптомы ПЛБС проявляются болью, которая развивается постепенно, с локализацией по передней, боковой и реже по его задней поверхности. Установлено, что наиболее информативными инструментальными методами в диагностике пациентов с ПЛБС наряду с рентгенографией являются спиральная компьютерная и магнитно-резонансная томография, ультразвуковое исследование (УЗИ). С помощью УЗИ возможно провести первичную клиническую оценку состояния пациентов с жалобами на боль в плечевом суставе. Лабораторные методы оценки состояния пациентов с ПЛБС ограничены и не получили широкого распространения в медицинской практике, что требует дальнейшего изучения.Стаття присвячена визначенню поняття плечолопаткового больового синдрому (ПЛБС) в медичній науці й практиці. Прийнято вважати, що ПЛБС є симптомокомплексом поліетіологічного типу. Відзначено, що біль у плечовому поясі у 85 % пов’язана з патологією скелетно-м’язових структур у ділянці плечового суглоба, а істинно нейрогенна патологія трапляється доволі рідко (не більше ніж 8–10 % усіх пацієнтів з болями в ділянці плеча). Виділяють патологію сухожиль прилеглих до суглоба м’язів, ураження надплечово-ключичного суглоба (дегенеративне, травматичне), дифузне ураження капсули суглоба, субакроміальний синдром, ураження субдельтоподібно-субакроміальної сумки і периферичних нервів. Також причиною болю можуть бути зміни в шийному і грудному відділах хребта. У МКБ-10 усі периартикулярні ураження представлені у вигляді окремих нозологічних форм: тендиніт м’язів обертальної манжети (із зазначенням конкретного м’яза), тендиніт двоголового м’яза плеча, кальцифікувальний тендиніт, розрив (частковий або повний) сухожиль м’язів ділянки плечового суглоба. Проаналізовано та узагальнено основні підходи до клінічного оцінювання стану пацієнтів з ПЛБС. Показано, що клінічні симптоми ПЛБС проявляються болем, який розвивається поступово, із локалізацією по передній, бічний та рідше по його задній поверхні. Встановлено, що найінформативнішими інструментальними методами в діагностиці пацієнтів з ПЛБС разом із рентгенографією є спіральна комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження (УЗД). За допомогою УЗД можна провести первинне клінічне оцінювання стану пацієнтів зі скаргами на біль у плечовому суглобі. Лабораторні методи оцінювання стану пацієнтів з ПЛБС обмежені та не набули поширення в медичній практиці, що обумовлює подальше іх вивчення.