Особливості формування деформації проксимального відділу стегнової кістки (II тип за Kalamchi) та її діагностика

Abstract

An analysis of the development of the proximal femur end in 120 patients after avascular necrosis of the femoral head as a complication of treatment of hip joint dysplasia revealed deformity of type II by Kalamchi in 46 cases (49 joints). The follow-up period lasted 12–15 years. The use of MRI and CT techniques makes it possible to specify the changes, which occur in the neck, greater trochanter of the femur and acetabulum, rather than in the head only. The knowledge of these deformity peculiarities enables paediatric surgeons to approach its treatment differentially.Анализ развития проксимального конца бедренной кости у 120 больных после аваскулярного некроза ее головки как осложнения лечения дисплазии тазобедренного сустава выявил деформацию II типа по Kalamchi у 46 больных (49 суставов). Время наблюдения 12–15 лет. Использование методик МРТ и КТ позволяет детализировать изменения, происходящие не только в головке, но и в шейке, большом вертеле бедренной кости и вертлужной впадине. Знание этих особенностей позволяет детским хирургам дифференцированно подходить к хирургическому лечению деформации.Аналіз розвитку проксимального кінця стегнової кістки у 120 хворих після аваскулярного некрозу її головки як ускладнення лікування дисплазії кульшового суглоба виявив деформацію II типу за Kalamchi у 46 хворих (49 суглобів). Час спостереження 12–15 років. Використання методик МРТ та КТ дозволяє деталізувати зміни, які відбуваються не тільки в головці, а також у шийці, великому вертлюзі стегнової кістки та кульшовій западині. Знання цих особливостей дозволяє дитячим хірургам диференційовано підходити до хірургічного лікування деформації.