Взаємозв’язок структурних змін у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних захворювань хребта

Abstract

Based on the systematic approach to the diagnosis of spinal patho­logy, there are no fundamental differences in the etiology of spine degenerative disease, facet joints arthritis, and other diseases. These diseases are considered multifactorial: age (aging), systemic regulatory factors (hormones, peptides, cytokines), genetic predisposition, inadequate physical activity, unfavorable environmental factors, and others lead to pathological changes in the structure of the spinal motor segment components. Recently, much attention has been paid to the paravertebral muscles changes, in which over time, as a result of injuries or degenerative processes, inevitably lead to dysfunction, which can lead to the occurrence of chronic lumbar pain. Objective. To assess the relationship between structural changes in paravertebral muscles and the development of degenerative diseases of the spine on the basis of scientific literature review. It was found that degenerative changes in paravertebral muscles, as components of spinal motor segments, develop with aging. In particular, muscle fibers are replaced by fat tissue, which is more pronounced in women compared to men. A direct correlation between chronic lumbar pain and paravertebral muscle atrophy has been reported. Systemic factors, in particular low levels of vitamin D, also can cause the development of degenerative changes in paravertebral muscles, especially in women. Obesity provokes systemic inflammation, increases fatty infiltration of skeletal muscles and increases sensitivity to pain. Reduced levels of physical activity lead to weakness and atrophy of the paravertebral muscles, which can cause degeneration of the intervertebral disc. At the same time, exercise prior to spinal surgery for degenerative disea­ses improves functional outcomes and reduces pain. Conversely, damage to the paravertebral muscles increase the load on the adjacent to spinal fusion segments. In general, the role of paravertebral muscles in the development of degenerative spinal diseases has not been definitively studied.

Виходячи з системного підходу до діагностики патології хребта, принципових відмінностей в етіології остеохонд­розу, спондилоартрозу й інших хвороб немає. Ці захворювання розглядають як багатофакторні: до патологічних змін у структурі складових хребтового рухового сегмента призводять вік (старіння), системні фактори регуляції (гормони, пептиди, цитокіни), спадкова схильність, неадекватні навантаження, несприятливі чинники середовища тощо. Останнім часом багато уваги приділяють паравертеб­ральним м’язам, зміни в яких із віком, у результаті травм або дегенеративних процесів неминуче призводять до порушення функціонування, що може спричинити виникнення хронічного поперекового болю. Мета. На підставі аналізу наукової літератури оцінити взаємозв’язок структурних змін у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних захворювань хребта. Результати. Виявлено, що дегенеративні зміни в паравертебральних м’язах, як і в складових хребтових рухових сегментів, розвиваються з віком. Зокрема, м’язові волокна заміщуються жировою тканиною, що більше виражено в жінок порівняно з чоловіками. Доведено пряму залежність між хронічним поперековим болем і атрофією паравертебральних м’язів. Системні фактори, зокрема низький рівень вітаміну D, також обумовлюють розвиток дегенеративних змін у паравертебральних м’язах, особливо в жінок. Ожиріння провокує системне запалення, збільшує жирову інфільтрацію скелетних м’язів і підвищує чутливість до болю. Зменшення рівня фізичного навантаження призводить до слабкості й атрофії паравертебральних м’язів, що може стати чинником дегенерації міжхребцевого диска. Водночас, тренувальні вправи до хірургічних втручань на хребті з приводу дегенеративних захворювань покращують функціональні результати лікування та знижують больові відчуття. Навпаки, ушкодження паравертебральних м’язів підвищує навантаження на прилеглі до спондилодезу сегменти хребта. Загалом роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань хребта остаточно не з’ясована.