Аналіз взаємозв’язку дегенеративних змін у суглобі за умов коксартрозу з порушенням гемостазу в пацієнтів за результатами біохімічного дослідження

Abstract

Venous thromboembolism is one of the serious complications that occurs after total hip arthroplasty (THA). Among the risk factors may be the presence of disorders of hemostasis and fibrinolysis in patients before surgical intervention. The aim of study to identify the influence of hip osteoarthritis  III–IV stages on the hemostasis of patients before performing THA. Methods. A prospective study was conducted with the participation of 60 patients with  hip ostheoarthritis III–IV stages and 30 healthy volunteers (control group). Blood and urine samples were obtained from all participants (in patients — one day before THA). Prothrombin time (PT), activated partial thromboplastin time (APTT), fibrinogen, fibrinolytic activity (FA), soluble fibrin monomer complexes (SFMCs), glycoproteins, sialic acids, chondroitin sulfates (CS), acid and alkaline phosphatases, β lipoproteins were determined in the blood; in urine — oxyproline, uronic acids, Ca and P. The Pearson correlation coefficient (r) was calculated to determine the relationship between markers of hemostasis and connective tissue metabolism. Results. Compared with the control group, the level of alkaline phosphatase in the blood of patients with hip ostheoarthritis level of glycoproteins (r = 0.97; p < 0.05), cholesterol (r = 0.91; p < 0.05); the level of SFMCs was correlated with the level of glycoproteins (r = 0.99; p < 0.05), CS (r = 0.94; p < 0.05). Conclusions. In patients with hip ostheoarthritis III-IV stages the levels of connective tissue markers (glycoproteins, CS) correlate with the levels of hemostasis markers (fibrinogen, SFMCs). This is of clinical significance for the timely prevention of the development of thromboembolic complications in patients to whom THA is recommended.

Венозний тромбоемболізм є одним із серйозних ускладнень, яке виникає після тотального ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКС). Серед чинників ризику може бути наявність порушень гемостазу та фібринолізу в пацієнтів до хірургічного втручання. Мета. Виявити вплив наявності коксарт­розу III–IV ст. на гемостаз хворих до виконання ТЕКС. Методи. Проспективне дослідження проведено за участю 60 пацієнтів із коксартрозом III–IV ст. та 30 здорових доб­ровольців (контрольна група). У всіх учасників отримали зразки крові та сечі (у пацієнтів — за добу до ТЕКС). У крові визначали протромбіновий час (ПТ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧПЧ), фібриноген, фібринолітичну активність (ФА), розчинні фібрин-мономерні комплекси (РФМК), глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати (ХС), кислу і лужну фосфатази, β-ліпопротеїни; у сечі — оксипролін, уронові кислоти, Ca та P. Коефіцієнт кореляції Пірсона (r) розрахований для визначення взаємозв’язку між маркерами гемостазу і метаболізму сполучної тканини. Результати. Порівняно з контрольною групою в крові хворих на коксартроз рівень лужної фосфатази був вищий у 1,5 рази (р < 0,05), кислої — у 1,2 разу (р < 0,05), β-ліпопротеїдів — у 1,5 разу (р < 0,05); глікопротеїнів, сіалових кислот і ХС — в 1,6; 1,7; 5,1 разу відповідно (р < 0,001). Рівень фібриногену в пацієнтів був вищим у 1,2 разу, ФА — в 1,6 (р < 0,001) за показники контролю. У сечі пацієнтів рівень гідроксипроліну був вищим у 1,7 разу, Са — в 1,4 (р < 0,05), а фосфору — нижчим в 1,5 разу (р < 0,05). У хворих рівень фібриногену корелював із рівнем глікопротеїнів (r = 0,97; р < 0,05), ХС (r = 0,91; р < 0,05); рівень РФМК — із рівнем глікопротеїнів (r = 0,99; р < 0,05), ХС (r = 0,94; р < 0,05). Висновки. У пацієнтів із коксартрозом III–IV ст. рівні сполучнотканинних маркерів (глікопротеїни, ХС) корелюють із рівнями маркерів гемостазу (фібриноген, РФМК). Це має клінічне значення для своєчасної профілактики розвитку тромбоемболічних ускладнень у хворих, яким рекомендоване ТЕКС. Ключові слова. Артропластика кульшового суглоба, фібриноліз, фібриноген, хондроїтинсульфати, розчинні фібрин-мономерні комплекси.