Ультразвукове дослідження серединного нерва в діагностиці карпального тунельного синдрому

Abstract

Median nerve (MN) compression neuropathy (CN) at the carpal tunnel (CT) level goes up to 90 % of all tunnel neuropathies. Instrumental methods of examination that are used to diagnose this pathology are electromyography (EMG) and ultrasound (US). Objective: to systematize diagnostic possibilities and to determine the value of US for the patients with carpal tunnel syndrome (CTS). Methods: 99 patients (160 MN) of the main group with CTS (38 — unilateral, 61 — bilateral) clinical signs were analyzed. Control group included 35 patients (70 MN) without symptoms of CTS. Patients were examined clinically and with US on «Esaote MyLab 20 Plus» and PHILIPS HD 11 XE with a 5–12 MHz multi-frequency sensor. Cross-sectional nerve area (CSNA), flattening coefficient (FC), nerve deformation index (NDI), thickness of transverse carpal ligament, its shape, contours, nerve structure, median nerve and carpal ligament echogenicity were studied. EMG was performed in 64 (64.7 %) patients. Thresholds of sonographic parameters for the diagnosis of CTS were determined with ROC analysis with sensitivity and specificity calculation. Results: main qualitative ultrasound parameters of CTS were: change of nerve shape and decreased echogenicity with loss of structural pattern. CSNA in main group was (14.1 ± 4.59) mm², and control — (8.32 ± 1.92) mm², FC — 3.02 ± 0.63 and 2.48 ± 0.60, NDI — 1.21 ± 0.09 and 1.03 ± 0.06, respectively. Optimal threshold level for CSNA was value ˃ 10 mm², FC — ˃ 2.73; NDI — ≤ 1.09 (sensitivity 84.3; 68.0; 81.7 %, respectively). Total frequency of concomitant pathology in main group was 54 (33.8 %) cases, in control group — 13 (18.6 %) (p < 0.02). Conclusions: ultrasound is objective and valuable method to diagnose MN compression neuropathy at the CT level and allow to assess the adjacent structures.

Компрессионно-ишемическая невропатия (КИН) срединного нерва (СН) в карпальном канале (КК) составляет до 90 % всех туннельных невропатий конечностей. Для диагностики этой патологии применяют инструментальные методы обследования, в частности электромиографию (ЭМГ) и ультразвуковое исследование (УЗИ).Цель: систематизировать диагностические возможности и определить информативность УЗИ при поражениях СН у больных с карпальным туннельным синдромом (КТС).Методы: проанализированы данные 99 пациентов (160 срединных нервов) основной группы с клиническими признаками КТС: 38 с односторонним процессом, 61 — двусторонним. В контрольную группу вошли 35 человек (70 срединных нервов) без симптомов КТС. Пациентам выполнено клиническое обследование и УЗИ на аппарате «Esaote My Lab 20 Plus» и PHILIPS HD 11ХE с мультичастотным датчиком 5–12 МГц. Оценены площадь поперечного сечения нерва (ППС), коэффициент уплощения (КУпл), индекс деформации нерва (ИДН), толщина карпальной связки (КС), форма, контуры, структура нерва, эхогенность нерва и КС. ЭМГ выполнена 64 (64,7 %) больным. Пороговые значения УЗ-показателей для диагностики КИН СН определяли с помощью ROC-анализа с расчетом чувствительности и специфичности.Результаты: основными качественными УЗ-признаками КИН СН в КК были: изменение формы нерва и снижение эхогенности с потерей структурного рисунка. ППС в основной группе составила (14,1 ± 4,59) мм2 и (8,32 ± 1,92) мм2 в контрольной; КУпл — 3,02 ± 0,63 и 2,48 ± 0,60; ИДН — 1,21 ± 0,09 и 1,03 ± 0,06 соответственно. Оптимальным пороговым уровнем для ППС установлен показатель ˃ 10 мм²; КУпл — ˃ 2,73; ИДН — ≤ 1,09 (чувствительность 84,3; 68,0; 81,7 % соответственно). Общая частота сопутствующей патологии составила в основной группе 54 (33,8 %) случая, в контрольной — 13 (18,6 %) (р < 0,02).Выводы: УЗИ при КТС является объективным и информативным методом диагностики КИН срединного нерва в КК и оценки состояния прилегающих структур. Наиболее чувствительными и информативными установлены ППС и ИДН.

Компресійно-ішемічна невропатія (КІН) серединного нерва (СН) у карпальному каналі (КК) становить до 90 % усіх тунельних невропатій кінцівок. Для діагностики цієї патології застосовують інструментальні методи обстеження, зокрема електроміографію (ЕМГ) і ультразвукове дослідження (УЗД).Мета: систематизувати діагностичні можливості та визначити інформативність УЗД за умов уражень СН у хворих із карпальним тунельним синдромом (КТС).Методи: проаналізовано дані 99 пацієнтів (160 серединних нервів) основної групи з клінічними ознаками КТС: 38 з одностороннім процесом, 61 — із двостороннім. До контрольної групи увійшли 35 осіб (70 серединних нервів) без симптомів КТС. Пацієнтам виконано клінічне обстеження та УЗД на апараті «Esaote My Lab 20 Plus» і PHILIPS HD 11ХE з мультичастотним датчиком 5-12 МГц. Оцінено площу поперечного перерізу нерва (ППП), коефіцієнт сплощення (КСпл), індекс деформації нерва (ІДН), товщину карпальної зв’язки (КС), форму, контури, структуру нерва, ехогенність нерва і КС. ЕМГ виконано 64 (64,7 %) хворим. Граничні значення УЗ-показників для діагностики КІН СН визначали за допомогою ROC-аналізу з розрахунком чутливості й специфічності.Результати: основними якісними УЗ-ознаками КІН СН у КК були: зміна форми нерва та зниження ехогенності з втратою структурного малюнка. ППП в основній групі склала (14,1 ± 4,59) мм2 і (8,32 ± 1,92) мм2 у контрольній; КСпл — 3,02 ± 0,63 і 2,48 ± 0,60; ІДН — 1,21 ± 0,09 і 1,03 ± 0,06 відповідно. Оптимальним пороговим рівнем для ППП встановлений показник ˃ 10 мм²; КСпл — ˃ 2,73; ІДН — ≤ 1,09 (чутливість 84,3; 68,0; 81,7 % відповідно). Загальна частота супутньої патології склала в основній групі 54 (33,8 %) випадки, у контрольній — 13 (18,6 %) (р < 0,02).Висновки: УЗД у разі КТС є об’єктивним та інформативним методом діагностики КІН серединного нерва в КК й оцінювання стану прилеглих структур. Найбільш чутливими й інформативними встановлені ППП та ІДН.