Особливості біомеханіки колінного суглоба за наявності згинальної контрактури у хворих на ревматоїдний артрит

Abstract

Objective. To research biomechanical particularities of knee joint flexion defomation in rheumatoid arthritis patients. Methods. The work is based on the analysis of the preoperative examination of 23 patients with RA with multi-plane deformations of the lower limb, who were treated in our clinic in the period from 2021 to 2024. The average age of the examined patients was (49.14 ± 6.37) years old. The quantitative assessment of contractures and computed tomography (CT) of the knee were performed on the patients. Results. As can be seen from the obtained results, the stresses in the contact zone on the lateral condyle of the tibial plateau increase by 36.71 % in conditions of flexion contracture of the knee 30°, on the medial condyle of the tibial plateau — by 36.64 %. It was established that the load on the condyles of the tibial plateau increased by 12.8 % in forced passive flexion of the knee joint by 6°, as a result of passive extension by 3° — the load on the condyles of the tibial plateau increased by 95.2 %, which is a critical and can lead to the degradation of bone tissue in the contact area and increase the risks of secondary arthrosis. Conclusions. The simulated solid 3D-model of the knee joint was developed and demonstrates that in the knee joint flexion position of 30º, according to the radius of curvature of the mediaal and lateral condyle, the contact area on the medial condyle of the tibial plateau is 2 times larger than that on the lateral one and is shifted slightly backwards. The standing with one support under the weight of a body 60 kg (600 N) in conditions of flexion contracture in the knee joint in a position of 30°, there is an increase in contact stresses on the external condyle of the tibial plateau by 36.71 %, on the internal condyle — by 36.64 %, which contributes to the progression of the clinical picture of RA with an increase in the phenomena of osteoarthritis specifically in the back parts of the knee joint.

Мета. Вивчити особливості біомеханіки колінного суглоба за наявності згинальної контрактури у хворих на ревматоїдний артрит (РА). Методи. Проаналізовано результати передопераційного обстеження 23 хворих на РА з багатоплощинними деформаціями колінних суглобів (КоС), які знаходилися на лікуванні в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» у період із 2021 по 2024 р. Середній вік обстежених пацієнтів складав (49,14 ± 6,37) року. Хворим виконували кількісне оцінювання контрактур та комп’ютерну томографію (КТ) КоС. Результати. Виявлено, що в умовах згинально-розгинальної контрактури КоС у положенні 30° напруження в зоні контакту на зовнішньому виростку плато великогомілкової кістки збільшуються на 36,71 %, а на внутрішньому — на 36,64 %. На основі біомеханічних досліджень встановлено, що унаслідок примусового пасивного згинання в колінному суглобі на 6° навантаження на виростки плато великогомілкової кістки збільшилося на 12,8 %, через пасивне розгинання на 3°, тоді як навантаження збільшилося на 95,2 %, що є критичною величиною та може призводити до деградації кісткової тканини в ділянці контакту та посилення вторинного артрозу. Висновки. Розроблено імітаційну твердотільну 3D-модель КоС, яка демонструє, що в положенні згинання колінного суглоба 30º відповідно до радіуса кривизни зовнішнього та внутрішнього виростка площа контакту на внутрішньому виростку плато великогомілкової кістки в 2 рази більше за такий на зовнішньому і зміщені дещо дозаду. За одноопорного стояння під дією ваги тіла 60 кг (600 Н) в умовах згинально-розгинальної контрактури в КоС у положенні 30° спостерігається зростання контактних напружень на зовнішньому виростку плато великогомілкової кістки на 36,71 %, на внутрішньому виростку — на 36,64 %, що спричинює прогресування РА зі збільшенням прояву остеоартрозу саме в задніх відділах КоС.