Вплив терміну після травми на результат відновлення передньої схрещеної зв’язки

Abstract

The operation of anterior cruciate ligament reconstruction is one of the most frequently performed in orthopedics. However, the proportion of failures remains at the level of 5–15 %, and the percentage of full recovery of physical activity of patients is 60–85 %. Actually, there are two main reasons for unsatisfactory results: damage to the graft with the formation of chronic instability and the development of post-traumatic arthrosis.Objective is to determine the effect of the period of recovery of anterior cruciate ligament on the risk of developing post-traumatic gonarthrosis.Methods: the long-term results of treatment of 527 patients operated 2 to 16 years ago were analyzed, according to the IKDC scale — in 367 (69.64 %). The progression of arthrosis was evaluated on the basis of the Kelgren-Lawrence classification in 225 patients (42.69 %). Variation-statistical analysis was performed using the software Statistica, version 13 (TIBCO Software Inc., License JPZ804I382130ARCN10J).Results: in patients operated during the first 2 months after injury, the results of treatment by the IKDC scale turned out to be better (group A is fully normal — 68.9 % assigned). In persons whose reconstruction of the anterior cruciate ligament was carried out in a period from 2 months to 2 years after injury, the rate on the IKDC scale was 8 % less (p < 0.01). And among patients who were operated in 2 and more years after injury, only 48.6–50.0 % of cases were assigned to group A on the IKDC scale (p < 0.01). In the group of patients to whom anterior cruciate ligament was restored up to 2 months from the moment of injury, the minimum progression of gonarthrosis was determined (20.4 %); from 2 months up to 1 year — 39.1–40.6 %; more than a year — 57.1–68.8 %. The dependence of the progression of gonarthrosis on the period from the moment of injury to the surgical reconstruction of the anterior cruciate ligament is statistically proven.Conclusions: the progression of gonarthrosis depends on the time elapsed from the moment of the injury to the surgical treatment anterior cruciate ligament reconstruction. Patients operated during the first 8 weeks after injury have a significantly lower probability of progression of gonarthrosis.Операция по восстановлению поврежденной передней крестообразной связки (ПКС) — одна из наиболее часто выполняемых в ортопедии. Однако удельный вес неудач остается на уровне 5–15 %, а процент полного восстановления физической активности пациентов составляет 60–85 %. Основных причин неудовлетворительных результатов на самом деле две: повреждения трансплантата с формированием хронической нестабильности и развитие посттравматического артроза.Цель: определить влияние срока восстановление ПКС на риск развития посттравматического гонартроза.Методы: проанализированы отдаленные результаты лечения 527 пациентов, прооперированных от 2 до 16 лет назад, по шкале IKDC — у 367 (69,64 %). Оценено прогрессирование артроза на основе классификации Келгрен-Лоуренс у 225 больных (42,69 %). Вариационно-статистический анализ выполнен с использованием программы Statistica, версия 13 (TIBCO Software Inc., Лицензия JPZ804I382130ARCN10J).Результаты: у пациентов, прооперированных в первые 2 мес. после травмы, результаты лечения по шкале IKDC оказались лучшими (к группе А — полностью норма — отнесены 68,9 %). У лиц, которым реконструкцию ПКС проведено в срок от 2 мес. до 2 лет после травмы, показатель по шкале IKDC был на 8 % меньше (р < 0,01). А среди пациентов, прооперированных через 2 и более лет после травмы, к группе А по шкале IKDC отнесено лишь 48,6–50,0 % случаев (р < 0,01). В группе пациентов, которым ПКС восстановлена до 2 мес. с момента травмы, определено минимальное прогрессирование гонартроза (20,4 %); в срок от 2 мес. до 1 года — 39,1–40,6 %; более года — 57,1–68,8 %. Статистически доказана зависимость прогрессирования гонартроза от срока, прошедшего с момента травмы до хирургической реконструкции ПСС.Выводы: прогрессирование гонартроза зависит от срока, прошедшего с момента травмы до хирургического вмешательства по восстановлению ПКС. Пациенты, прооперированные в первые 8 недель после травмы, имеют достоверно меньшую вероятность прогрессирования гонартроза.Операція з відновлення ушкодженої передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) — одна з найчастіше виконуваних в ортопедії. Проте питома вага невдач залишається на рівні 5–15 %, а відсоток повного відновлення фізичної активності пацієнтів становить 60–85 %. Основних причин незадовільних результатів насправді дві: ушкодження трансплантата з формуванням хронічної нестабільності та розвиток посттравматичного артрозу.Мета: визначити вплив терміну відновлення ПСЗ на ризик розвитку посттравматичного гонартрозу.Методи: проаналізовано віддалені результати лікування 527 пацієнтів, прооперованих від 2 до 16 років тому, за шкалою IKDC — у 367 (69,64 %). Оцінено прогресування артрозу на підставі класифікації Келгрен-Лоуренс у 225 хворих (42,69 %). Варіаційно-статистичний аналіз виконано з використанням програми Statistica, версія 13 (TIBCO Software Inc., Ліцензія JPZ804I382130ARCN10J).Результати: у пацієнтів, прооперованих у перші 2 міс. після травми, результати лікування за шкалою IKDC виявилися найкращими (до групи А — повністю норма — віднесено 68,9 %). В осіб, яким реконструкцію ПСЗ проведено в термін від 2 міс. до 2 років після травми, показник за шкалою IKDC був на 8 % меншим (р < 0,01). А серед пацієнтів, прооперованих через 2 і більше років після травми, до групи А за шкалою IKDC віднесено лише 48,6–50,0 % випадків (р < 0,01). У групі пацієнтів, яким ПСЗ відновлено до 2 міс. із моменту травми, визначено мінімальне прогресування гонартрозу (20,4 %); у термін від 2 міс. до 1 року — 39,1–40,6 %; понад року — 57,1–68,8 %. Статистично доведено залежність прогресування гонартрозу від терміну, що пройшов з моменту травми до хірургічної реконструкції ПСЗ.Висновки: прогресування гонартрозу залежить від терміну, що минув від моменту травми до хірургічного втручання з відновлення ПСЗ. Пацієнти, прооперовані в перші 8 тижнів після травми, мають достовірно меншу ймовірність прогресування гонартрозу.