Прогнозування результатів лікування хворих з передньомедіальною нестабільністю колінного суглоба

Abstract

Results of surgical treatment of 62 patients with a recurrence of anteromedial knee joint instability and the primary anterior cruciate ligament tear are presented. The patients were divided into three groups according to the compensation degree of their anteromedial knee joint instability. The results were evaluated with help of IKDС 2000 form and Tegner Lysholm knee scoring scale before surgery, 3 and 6 months after surgical treatment. It is shown that the initial degree of knee joint instability compensation influenced the treatment result. The best results of the treatment were received in patients with a compensated knee joint instability, worse ones being in a decompensated form.

Приведены результаты оперативного лечения 62 больных с рецидивом переднемедиальной нестабильности коленного сустава и при первичном повреждении передней крестовидной связки. Больных разделили на три группы в зависимости от степени компенсации переднемедиальной нестабильности коленного сустава. Оценку результатов проводили по шкале IKDС (2000) и шкале активности Тegner до операции, через 3 и 6 мес после хирургического лечения. Показано, что начальный уровень компенсации нестабильности коленного сустава влияет на исход лечения. Наилучшие результаты получены у больных с компенсированной формой нестабильности коленного сустава, худшие — при декомпенсированной форме.

Наведено результати оперативного лікування 62 хворих з рецидивом передньомедіальної нестабільності колінного суглоба і за умов первинного ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки. Хворих було розподілено на три групи залежно від ступеня компенсації передньомедіальної нестабільності колінного суглоба. Оцінку результатів проводили за шкалою IKDС (2000) та шкалою активності Тegner до операції, через 3 і 6 міс після хірургічного лікування. З’ясовано, що початковий рівень компенсації нестабільності колінного суглоба впливає на результат лікування. Найкращі результати отримано у хворих з компенсованою формою нестабільності колінного суглоба, найгірші — у разі декомпенсованої форми.