Установлення транспедикулярних гвинтів у поперековому відділі хребта з використанням комп’ютерної навігації

Abstract

Transpedicular fixing is widely used in spinal surgery. But the traditional control techniques, such as fluoroscopy and visual anatomical reference points for positioning screws, do not exclude complications. The use of computed navigation systems makes it possible to solve this problem. A system with involvement of preoperative computed tomography and intraoperative fluoroscopy makes it possible to monitor instruments relative to anatomical elements of the vertebral column in the real-time mode. Computed surgical navigation was employed in the process of intervention on the lumbar spine in 112 patients. The operations were performed on 52 patients for spondylolisthesis, 31 for degenerative stenosis, and 29 for injuries of the lumbar spine. Data of preliminary CT scanning) were used in 93 cases and those of intraoperative fluoroscopy “FluoroNav” program in 21. In order to reveal the position of screws in the postoperative period, all the patients underwent CT. In 109 cases, no injuries of the cortical plate of the arch root were found out and the position of screws was regarded as correct. Three cases developed an injury on the medial wall of the arch root: “FluoroNav” program was used in two of them and “FluoroMerge” program in one. In all three cases, revision operations were made to reinsert screws. No neurological postoperative complications (appearance of new disorders or aggravation of the available ones) were observed. The positioning of 6 screws from the moment of fixation of a reference frame to the positioning of the last screw lasted 30 minutes. Computed navigation made it possible to position transpedicular screws with high precision, thereby minimizing the risk of operation-dependent complications. Besides, the surgical procedure duration and the number of made roentgenograms become reduced.Транспедикулярная фиксация широко используется в хирургии позвоночника. Однако традиционные методы контроля — флюороскопия и визуальные анатомические ориентиры расположения винтов — не исключают осложнений. Применение компьютерных навигационных систем позволяет решить эту проблему. Система с использованием предоперационной компьютерной томографии и интраоперационной флюороскопии позволяет осуществлять мониторинг инструментов относительно анатомических элементов позвоночника в режиме реального времени. Компьютерная хирургическая навигация применена в процессе вмешательств на поясничном отделе позвоночника у 112 больных. Операции выполнены у 52 больных по поводу спондилолистеза, у 31 по поводу дегенеративного стеноза, у 29 по поводу повреждений поясничного отдела. В 93 случаях использовали данные предварительного КТ-сканирования (программа «FluoroMerge»), в 21 — интраоперационной флюороскопии (программа «FluoroNav»). С целью определения расположения винтов в послеоперационном периоде всем больным выполнена компьютерная томография. В 109 случаях не отмечено повреждения корковой пластинки корня дуги и расположение винтов расценено как правильное. В 3 случаях выявлено повреждение медиальной стенки корня дуги: два случая при использовании программы «FluoroNav» и один — программы «FluoroMerge». Во всех 3 случаях выполняли ревизионные операции по переустановке винтов. Не отмечено неврологических осложнений операций (появления новых или усиления имеющихся расстройств). Установка 6 винтов от момента прикрепления референционной рамы до установки последнего занимала 30 минут. Компьютерная навигация позволяет устанавливать транспедикулярные винты с высокой точностью, минимизируя риск связанных с этим осложнений. Кроме того, уменьшаются длительность операции и количество выполняемых рентгеновских снимков.Транспедикулярну фіксацію широко використовують у хірургії хребта. Проте традиційні методи контролю — флюороскопія та візуальні анатомічні орієнтири розташування гвинтів — не виключають ускладнень. Застосування комп’ютерних навігаційних систем дозволяє вирішити цю проблему. Система із застосуванням передопераційної комп’ютерної томографії та інтраопераційної флюороскопії дозволяє здійснювати моніторинг інструментів відносно анатомічних елементів хребта в режимі реального часу. Комп’ютерну хірургічну навігацію застосовано в процесі втручання на поперековому відділі хребта у 112 хворих. Операції виконано у 52 хворих з приводу спондилолістезу, у 31 з приводу дегенеративного стенозу, у 29 з приводу ушкоджень у поперековому відділі хребта. У 93 випадках використано дані попереднього КТ-сканування (програма «FluoroMerge»), у 21 — інтраопераційної флюороскопії (програма «FluoroNav»). З метою визначення розташування гвинтів у післяопераційному періоді всім хворим виконано комп’ютерну томографію. У 109 випадках не визначено ушкодження кіркової пластинки кореня дуги і розташування гвинтів розцінено як правильне. У 3 випадках виявлено ушкодження медіальної стінки кореня дуги: два випадки в разі використання програми «FluoroMerge» та один — програми «FluoroNav». У всіх 3 випадках виконували ревізійні операції стосовно переустановлення гвинтів. Не відзначено неврологічних ускладнень операцій (виникнення нових або посилення наявних розладів). Установлення 6 гвинтів з моменту прикріплення референційної рами тривало 30 хвилин. Комп’ютерна навігація дозволяє встановлювати транспедикулярні гвинти з високою точністю, що мінімізує ризик пов’язаних із цим ускладнень. Крім того, зменшується тривалість операції та кількість виконуваних рентгенівських знімків.