Лікування діафізарних переломів кінцівок в умовах травматологічного відділення притрасової ЦРЛ

Abstract

The article describes experience of treating 256 casualties with diaphyseal fractures of extremities at Chuguiv District Hospital within 2006–2010. The following methods for fixing fragments were used: external fixation devices – 131, plates – 53, plaster bandages or orthoses – 77, intramedullary rods – 2, screws – 3. Nonunions were most common after plate osteosynthesis of the femur (26 %), tibia and fibula (22 %). Nonunions with external fixation devices were recorded in 5.6 % (femur) and 8 % (tibia and fibula) of cases.

Представлен опыт лечения 256 пострадавших с диафизарными переломами костей конечностей в Чугуевской ЦРБ за 2006–2010 гг. Использованы такие способы фиксации отломков: аппарат внешней фиксации — 131, пластина — 53, гипсовая повязка или ортез — 77, интрамедуллярный стержень — 2, винты — 3. Наиболее часто несращения фиксировали после накостного остеосинтеза бедренной кости (26 %) и костей голени (22 %). Возникновение несращений при использовании аппаратов внешней фиксации установлено в 5,6 % (бедренная кость) и 8 % (кости голени) случаев.

Представлено досвід лікування 256 постраждалих з діафізарними переломами кісток кінцівок у Чугуївській ЦРЛ за 2006–2010 рр. Використано такі способи фіксації відламків: апарат зовнішньої фіксації — 131, пластина — 53, гіпсова пов’язка або ортез — 77, інтрамедулярний стрижень — 2, гвинти — 3. Найчастіше незрощення траплялися після накісткового остеосинтезу стегнової кістки (26 %) і кісток гомілки (22 %). Виникнення незрощень у разі використання апаратів зовнішньої фіксації встановлено в 5,6 % (стегнова кістка) та 8 % (кістки гомілки) випадків.