Регенерація повношарових дефектів хряща в експериментальній моделі під впливом збагаченої тромбоцитами плазми
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
It is known that even small damage to the cartilage, regardless of genesis, is not spontaneously repaired. This provokes in the future the spread of degenerative joint damage and the occurrence of irreversible secondary arthrosis changes.Objective: to analyze the effect of autologous platelet rich plasma on the regeneration process in simulated cartilage defects in the intercondylar region of the femur in rabbits, to evaluate the microscopic pattern at different time intervals, to identify possible disadvantages and complications of the technique.Methods: the experiment was conducted on 24 adult rabbits. Defects were created in the intercondylar area of the distal femur of both extremities: with involvement of the subchondral plate before the appearance of blood dew — 12 defects in the main group and 10 in the control group, without its involvement — 12 and 10, respectively. On the 7th d ay a fter t he o peration, p latelet r ich p lasma w as injected into the joints of the control group rabbits. In 2 animals (intact), the knee joints were not injured. After 2, 4 and 8 weeks, a macroscopic and histological analysis of the formed regenerate was carried out.Results: 8 weeks after the operation, the average thickness of the regenerate in animals with damage to the subchondral plate was (0.34 ± 0.06) mm in the main group and (0.58 ± 0.009) mm in the control group. Without damage to the subchondral plate, the regeneration of the cartilaginous tissue is limited and after 8 weeks is practically not observed even when using platelet rich plasma. Regenerate in the main group was a fibrous-cartilaginous structure with signs of differentiation of chondroblasts, in control — fibrous, with a large number of vessels.Conclusion: the structure of the regenerate in the defects of the articular cartilage with the involvement of the subchondral plate proved to be qualitatively better in the subgroup of animals that received platelet rich plasma in the postoperative period.
Известно, что даже небольшие повреждения хряща, независимо от генеза, спонтанно не восстанавливаются. Это провоцирует в дальнейшем распространение дегенеративного поражения сустава и возникновение необратимых вторичных артрозных изменений.Цель: проанализировать влияние аутологичной обогащенной тромбоцитами плазмы на процесс регенерации в моделированных хрящевых дефектах в межмыщелковой области бедренной кости кроликов, оценить микроскопическую картину в разные промежутки времени, выявить возможные недостатки и осложнения методики.Методы: эксперимент проведен на 24 взрослых кроликах. Дефекты созданы в межмыщелковой зоне дистального отдела бедренной кости обеих конечностей: с вовлечением субхондральной пластинки до появления кровяной росы — 12 дефектов в основной группе и 10 в контрольной, без ее вовлечения — 12 и 10 соответственно. На 7-е сутки после операции в суставы кроликов контрольной группы вводили обогащенную тромбоцитами плазму. У 2 животных (интакт) коленные суставы не травмировали. Через 2, 4 и 8 недель проводили макроскопический и гистологический анализ образованного регенерата.Результаты: через 8 недель после операции средняя толщина регенерата у животных с повреждением субхондральной пластинки составила (0,34 ± 0,06) мм в основной группе и (0,58 ± 0,009) мм в контрольной. Без повреждения субхондральной пластинки регенерация хрящевой ткани ограничена и через 8 недель практически не наблюдается даже при применении обогащенной тромбоцитами плазмы. Регенерат в основной группе был фиброзно-хрящевого строения с признаками дифференциации хондробластов, в контрольной — фиброзного, с большим количеством сосудов.Вывод: структура регенерата в дефектах суставного хряща с вовлечением субхондральной пластинки оказалась качественно лучшей в подгруппе животных, которым вводили обогащенную тромбоцитами плазму в послеоперационном периоде.
Відомо, що навіть невеликі ушкодження хряща, незалежно від ґенезу, спонтанно не відновлюються. Це провокує надалі поширення дегенеративного ураження суглоба і виникнення незворотних вторинних артрозних змін.Мета: проаналізувати вплив аутологічної збагаченої тромбоцитами плазми на процес регенерації в модельованих хрящових дефектах у міжвиростковій ділянці стегнової кістки кроликів, оцінити мікроскопічну картину в різні проміжки часу, виявити можливі недоліки й ускладнення методики.Методи: експеримент проведений на 24 дорослих кролях. Дефекти створені в мізвиростковій зоні дистального відділу стегнової кістки обох кінцівок: із залученням субхондральної пластинки до появи кров’яної роси — 12 дефектів в основній групі та 10 у контрольній, без її залучення — 12 і 10 відповідно. На 7-ту добу після операції в суглоби кроликів контрольної групи вводили збагачену тромбоцитами плазму. У 2 тварин (інтакт) колінні суглоби не травмували. Через 2, 4 і 8 тижнів проводили макроскопічний і гістологічний аналіз утвореного регенерату.Результати: через 8 тижнів після операції середня товщина регенерату у тварин з ушкодженням субхондральної пластинки становила (0,34 ± 0,06) мм в основній групі і (0,58 ± 0,009) мм у контрольній. Без ушкодження субхондральної пластинки регенерація хрящової тканини обмежена і через 8 тижнів практично не спостерігається навіть у разі застосування збагаченої тромбоцитами плазми. Регенерат в основній групі був фіброзно-хрящової будови з ознаками диференціації хондробластів, у контрольній — фіброзного, із великою кількістю судин.Висновок: структура регенерату в дефектах суглобового хряща зі залученням субхондральної пластинки виявилася якісно кращою в підгрупі тварин, яким вводили збагачену тромбоцитами плазму в післяопераційному періоді.
Известно, что даже небольшие повреждения хряща, независимо от генеза, спонтанно не восстанавливаются. Это провоцирует в дальнейшем распространение дегенеративного поражения сустава и возникновение необратимых вторичных артрозных изменений.Цель: проанализировать влияние аутологичной обогащенной тромбоцитами плазмы на процесс регенерации в моделированных хрящевых дефектах в межмыщелковой области бедренной кости кроликов, оценить микроскопическую картину в разные промежутки времени, выявить возможные недостатки и осложнения методики.Методы: эксперимент проведен на 24 взрослых кроликах. Дефекты созданы в межмыщелковой зоне дистального отдела бедренной кости обеих конечностей: с вовлечением субхондральной пластинки до появления кровяной росы — 12 дефектов в основной группе и 10 в контрольной, без ее вовлечения — 12 и 10 соответственно. На 7-е сутки после операции в суставы кроликов контрольной группы вводили обогащенную тромбоцитами плазму. У 2 животных (интакт) коленные суставы не травмировали. Через 2, 4 и 8 недель проводили макроскопический и гистологический анализ образованного регенерата.Результаты: через 8 недель после операции средняя толщина регенерата у животных с повреждением субхондральной пластинки составила (0,34 ± 0,06) мм в основной группе и (0,58 ± 0,009) мм в контрольной. Без повреждения субхондральной пластинки регенерация хрящевой ткани ограничена и через 8 недель практически не наблюдается даже при применении обогащенной тромбоцитами плазмы. Регенерат в основной группе был фиброзно-хрящевого строения с признаками дифференциации хондробластов, в контрольной — фиброзного, с большим количеством сосудов.Вывод: структура регенерата в дефектах суставного хряща с вовлечением субхондральной пластинки оказалась качественно лучшей в подгруппе животных, которым вводили обогащенную тромбоцитами плазму в послеоперационном периоде.
Відомо, що навіть невеликі ушкодження хряща, незалежно від ґенезу, спонтанно не відновлюються. Це провокує надалі поширення дегенеративного ураження суглоба і виникнення незворотних вторинних артрозних змін.Мета: проаналізувати вплив аутологічної збагаченої тромбоцитами плазми на процес регенерації в модельованих хрящових дефектах у міжвиростковій ділянці стегнової кістки кроликів, оцінити мікроскопічну картину в різні проміжки часу, виявити можливі недоліки й ускладнення методики.Методи: експеримент проведений на 24 дорослих кролях. Дефекти створені в мізвиростковій зоні дистального відділу стегнової кістки обох кінцівок: із залученням субхондральної пластинки до появи кров’яної роси — 12 дефектів в основній групі та 10 у контрольній, без її залучення — 12 і 10 відповідно. На 7-ту добу після операції в суглоби кроликів контрольної групи вводили збагачену тромбоцитами плазму. У 2 тварин (інтакт) колінні суглоби не травмували. Через 2, 4 і 8 тижнів проводили макроскопічний і гістологічний аналіз утвореного регенерату.Результати: через 8 тижнів після операції середня товщина регенерату у тварин з ушкодженням субхондральної пластинки становила (0,34 ± 0,06) мм в основній групі і (0,58 ± 0,009) мм у контрольній. Без ушкодження субхондральної пластинки регенерація хрящової тканини обмежена і через 8 тижнів практично не спостерігається навіть у разі застосування збагаченої тромбоцитами плазми. Регенерат в основній групі був фіброзно-хрящової будови з ознаками диференціації хондробластів, у контрольній — фіброзного, із великою кількістю судин.Висновок: структура регенерату в дефектах суглобового хряща зі залученням субхондральної пластинки виявилася якісно кращою в підгрупі тварин, яким вводили збагачену тромбоцитами плазму в післяопераційному періоді.
Опис
Бібліографічний опис
4, 73–79
