Підгострий компартмент-синдром за умов вогнепальних ушкоджень кінцівок

Abstract

A local hypertensive ischemic syndrome or compartment syndrome (CS) is a serious complication of gunshot injuries of the extremities (GIE), it is usually considered as an acute process. However, we have repeatedly observed patients with subacute course of this pathology.Objective: to study cases of subacute CS (SaCS) with GIE, that are characterized by a latent course and veiled clinical picture of the complications.Methods: there were 15 cases of subacute CS after gunshot injuries for the period 2014–2018. 9 (60 %) were combined injuries of trunk and limbs, 6 (40%) — isolated limb wounds. Lesions of the lower extremities predominated — 10 (66.6 %). In 8 (53.3 %) patients, SaCS developed after shrapnel wounds of the limbs, and in 5 (33.3 %) cases — mine-explosive. Results: in 9 (60 %) cases, SaCS was observed in the bone-fascial sheath of the damaged area of the limb, in 6 (40 %) — in the adjacent segment. In 10 (66.6 %) patients, the course of SaCS was preceded by major vessels injury, in 8 (53.3 %) cases — it was combined with peripheral nerves injuries. In 12 wounded at the stages of evacuation, a tourniquet was used for more than an hour. In 5 cases, the course of SaCS was observed in patients with a combined wound of two or more anatomical sites with the development of a shock or prolonged hypotension. The time from the moment of injury to secondary surgical treatment, when the morphological signs of existed local hypertensive ischemic syndrome in bone-fascial sheath were identified, was from 5 days to 3 weeks.Conclusions: CS in case of GIE can have both acute and subacute flow patterns. SaCS usually develops in the intact segment of the injured limb without pronounced clinical manifestations. Risk factors for the course of SaCS: injuries of the main vessels, tourniquet for more than an hour, multilevel injuries with the development of a shock or prolonged hypotension, incomplete (untimely) fasciotomy at the evacuation stages.

Серьезным осложнением огнестрельных повреждений конечностей (ОПК) является местный гипертензивный ишемический синдром (МГИС) или компартмент-синдром (КС), который обычно считают острым процессом. Однако мы неоднократно наблюдали пациентов с его подострым течением.Цель: изучить случаи подострого КС (ПоКС) при ОПК, отличающиеся латентным течением и завуалированной клинической картиной развития осложнения.Методы: за период 2014–2018 гг. наблюдали 15 случаев ПоКС после огнестрельных повреждений: сочетанных туловища и конечностей — 9 (60 %), изолированных ранений конечностей — 6 (40 %). Преобладали поражения нижних конечностей — 10 (66,6 %). У 8 (53,3 %) пострадавших ПоКС развился на фоне осколочного ранения, 5 (33,3 %) — минно-взрывного.Результаты: в 9 (60 %) случаях ПоКС зафиксирован в костно-фасциальных футлярах (КФФ) поврежденного участка конечности, в 6 (40 %) — в смежном сегменте. У 10 (66,6 %) пациентов развитию ПоКС предшествовало повреждение магистральных сосудов, у 8 (53,3 %) — в сочетании с повреждением периферических нервов. У 12 раненых на этапах эвакуации применен турникет дольше часа. В 5 случаях развитие ПоКС наблюдали у пациентов с сочетанным ранением двух и более анатомических участков с развитием шокового состояния или длительной гипотензией. Время от момента травмы до повторной хирургической обработки, когда определяли морфологические признаки перенесенного МГИС в КФФ, — от 5 сут до 3 недель.Выводы: КС при ОПК может иметь и острую, и подострую формы течения. ПоКС, как правило, развивается в неповрежденном сегменте травмированной конечности без выраженных клинических проявлений. Факторы риска развития ПоКС: ранения магистральных сосудов, использование турникета дольше часа, многоуровневые повреждения с развитием шокового состояния или длительной гипотензией, неполноценное (несвоевременное) выполнение фасциотомии на этапах эвакуации.

Серйозним ускладненням вогнепальних ушкоджень кінцівок (ВУК) є місцевий гіпертензивний ішемічний синдром (МГІС) або компартмент-синдром (КС), який зазвичай вважають гострим процесом. Проте ми неодноразово спостерігали пацієнтів із його підгострим перебігом.Мета: вивчити випадки підгострого КС (ПгКС) за ВУК, які відрізняються латентним перебігом і завуальованою клінічною картиною розвитку ускладнення.Методи: за період 2014–2018 рр. спостерігали 15 випадків ПгКС після вогнепальних ушкоджень: поєднаних тулуба та кінцівок — 9 (60 %), ізольованих поранень кінцівок — 6 (40 %). Переважали ураження нижніх кінцівок — 10 (66,6 %). У 8 (53,3 %) постраждалих ПгКС розвинувся на фоні осколкового поранення, 5 (33,3 %) — мінно-вибухового.Результати: у 9 (60 %) випадках ПгКС зафіксований у кістково-фасціальних футлярах (КФФ) ушкодженої ділянки кінцівки, у 6 (40 %) — у суміжному сегменті. У 10 (66,6 %) пацієнтів розвитку ПгКС передувало ушкодження магістральних судин, у 8 (53,3 %) — у поєднанні з ушкодженням периферичних нервів. У 12 поранених на етапах евакуації застосований турнікет довше години. У 5 випадках розвиток ПгКС спостерігали в пацієнтів із поєднаним пораненням двох і більше анатомічних ділянок із розвитком шокового стану або тривалою гіпотензією. Період від моменту травми до повторної хірургічної обробки, коли визначали морфологічні ознаки перенесеного МГІСув КФФ, дорівнював від 5 діб до 3 тижнів.Висновки: КС за ВУК може мати й гостру, й підгостру форми перебігу. ПгКС, зазвичай, розвивається в неушкодженому сегменті травмованої кінцівки без виражених клінічних проявів. Чинники ризику розвитку ПгКС: поранення магістральних судин, використання турнікета довше години, багаторівневі ушкодження з розвитком шокового стану або тривалою гіпотензією, неповноцінне (несвоєчасне) виконання фасціотомії на етапах евакуації.