Тимчасове блокування зон росту кісток для корекції кутових епіметафізарних деформацій колінного суглоба в дітей
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
Objective: To present outcomes of applying of a method of temporary blocking of long bones’ sprout area for treatment of frontal angular knee joint deformities (FAKJD) in children. Methods: From 2010 to 2014 at the clinic of the Institute we treated 14 patients (9 boys, 5 girls) with FAKJD (mean age 11 years 2 months). In 8 patients (57.1 %) we revealed varus, and in 6 (42.85 %) valgus deformity. Among children with varus FAKJD in 7 of them we diagnosed Erlacher-Blount disease, and in 1 we found postosteomyelitic deformation. In patients with valgus FAKJD in 5 cases we revealed dysplastic deformities, and in 1 — postosteomyelitic deformation. We performed clinical examination with measurement of tibial-femoral angle (TFA) and X-ray protocol proposed by D. Paley. The average value of clinical TFA in patients with varus FAKJD was 15° (10° to 24°), and with valgus — 13,25° (11° to 18°). In all patients we performed temporary blocking of long bones’ sprout area using the plate with two screws. Control examinations were performed every 3 months. We defined clinical TFA, radiological assessment of deformation conducted according to D. Paley. After reaching full correction of deformity we removed plates. Results: Full correction of FAKJD in 13 patients there was in a period of 7 to 16 months. In one child with varus FAKJD (age 10 years) correction for 14 months could not be reached because of the lack of growth of the patient. The average speed of correction of deformation was 0,9° per month. Complications during treatment were not recorded. Conclusions: Minimally invasive method presented is effective in treating FAKJD in children with Erlacher-Blount disease, and with deformities of dysplastic and postosteomyelitic etiology.
Цель: представить результаты применения метода временного блокирования зоны роста длинных костей для лечения фронтальных угловых деформаций коленного сустава (ФУДКС) у детей. Методы: с 2010 по 2014 гг. в клинике патологии позвоночника и суставов детского возраста ИППС им. проф. М. И. Ситенко проходили лечение 14 пациентов (9 мальчиков, 5 девочек) с ФУДКС, средний возраст 11 лет 2 мес. У 8 пациентов (57,1 %) выявили варусную, у 6 (42,85 %) — вальгусную деформацию. Среди детей с варусной ФУДКС у 7 диагностирована болезнь Эрлахера-Блаунта, у одного выявлена постостеомиелитическая деформация. У пациентов с вальгусной ФУДКС в пяти случаях отмечена диспластическая деформация, в одном — постостеомиелитическая. Пациентам проводили клиническое обследование с измерением тибиофеморального угла (ТФУ), а также рентгенологическое согласно протоколу, предложенному D. Paley. Средняя величина ТФУ у пациентов с варусной ФУДКС составила 15º (от 10º до 24º), с вальгусной — 13,25º (от 11º до 18º). Всем пациентам выполнено временное блокирование зоны роста с использованием пластины с двумя винтами. Контрольные осмотры проводились каждые 3 мес., определяли клинический ТФУ, проводили рентгенологическую оценку деформации по D. Paley. При достижении полной коррекции деформации пластины удаляли. Результаты: полная коррекция ФУДКС у 13 пациентов состоялась в период от 7 до 16 мес. У одного ребенка с варусной ФУДКС (возраст 10 лет) коррекции на протяжении 14 мес. достичь не удалось из-за отсутствия роста пациента. Средняя скорость коррекции деформации составила 0,9º в месяц. Осложнений в процессе лечения не зафиксировано. Выводы: представленная малоинвазивная методика является эффективной в лечении фронтальных угловых деформаций коленного сустава у детей с болезнью Эрлахера-Блаунта, а также с деформациями диспластической и постостеомиелитической этиологии.
Мета: представити результати застосування методу тимчасового блокування наросткової зони довгих кісток для лікування фронтальних кутових деформацій колінного суглоба (ФКДКС) у дітей. Методи: з 2010 по 2014 рр. у клініці патології хребта та суглобів дитячого віку ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка проходили лікування 14 пацієнтів (9 хлопчиків, 5 дівчаток) з ФКДКС, середній вік 11 років 2 міс. У 8 пацієнтів (57,1 %) виявлено варусну, у 6 (42,85 %) — вальгусну деформацію. Серед дітей з варусною ФКДКС у 7 діагностовано хворобу Ерлахера-Блаунта, у одного виявлено післяостеомієлітичну деформацію. У пацієнтів із вальгусною ФКДКС в п’яти випадках виявлено диспластичну деформацію, в одному — післяостеомієлітичну. Пацієнтам проводили клінічне обстеження з вимірюванням великогомілково-стегнового кута (ВСК), а також рентгенологічне за протоколом, запропонованим D. Paley. Середня величина клінічного ВСК у пацієнтів із варусною ФКДКС становила 15° (від 10° до 24°), з вальгусною — 13,25° (від 11° до 18°). Усім пацієнтам виконали тимчасове блокування наросткової зони з використанням пластини з двома гвинтами. Контрольні огляди проводили кожні 3 міс., визначали клінічний ВСК, проводили рентгенологічну оцінку деформації за D. Paley. Після досягнення повної корекції деформації пластини видаляли. Результати: повна корекція ФКДКС у 13 пацієнтів відбулася в період від 7 до 16 міс. У однієї дитини з варусною ФКДКС (вік 10 років) корекції протягом 14 міс. досягти не вдалося через відсутність росту пацієнта. Середня швидкість корекції деформації становила 0,9° на місяць. Ускладнень в процесі лікування не зафіксовано. Висновки: представлена малоінвазивна методика є ефективною в лікуванні фронтальних кутових деформацій колінного суглоба в дітей із хворобою Ерлахера-Блаунта, а також з деформаціями диспластичної та післяостеомієлітичної етіології.
Цель: представить результаты применения метода временного блокирования зоны роста длинных костей для лечения фронтальных угловых деформаций коленного сустава (ФУДКС) у детей. Методы: с 2010 по 2014 гг. в клинике патологии позвоночника и суставов детского возраста ИППС им. проф. М. И. Ситенко проходили лечение 14 пациентов (9 мальчиков, 5 девочек) с ФУДКС, средний возраст 11 лет 2 мес. У 8 пациентов (57,1 %) выявили варусную, у 6 (42,85 %) — вальгусную деформацию. Среди детей с варусной ФУДКС у 7 диагностирована болезнь Эрлахера-Блаунта, у одного выявлена постостеомиелитическая деформация. У пациентов с вальгусной ФУДКС в пяти случаях отмечена диспластическая деформация, в одном — постостеомиелитическая. Пациентам проводили клиническое обследование с измерением тибиофеморального угла (ТФУ), а также рентгенологическое согласно протоколу, предложенному D. Paley. Средняя величина ТФУ у пациентов с варусной ФУДКС составила 15º (от 10º до 24º), с вальгусной — 13,25º (от 11º до 18º). Всем пациентам выполнено временное блокирование зоны роста с использованием пластины с двумя винтами. Контрольные осмотры проводились каждые 3 мес., определяли клинический ТФУ, проводили рентгенологическую оценку деформации по D. Paley. При достижении полной коррекции деформации пластины удаляли. Результаты: полная коррекция ФУДКС у 13 пациентов состоялась в период от 7 до 16 мес. У одного ребенка с варусной ФУДКС (возраст 10 лет) коррекции на протяжении 14 мес. достичь не удалось из-за отсутствия роста пациента. Средняя скорость коррекции деформации составила 0,9º в месяц. Осложнений в процессе лечения не зафиксировано. Выводы: представленная малоинвазивная методика является эффективной в лечении фронтальных угловых деформаций коленного сустава у детей с болезнью Эрлахера-Блаунта, а также с деформациями диспластической и постостеомиелитической этиологии.
Мета: представити результати застосування методу тимчасового блокування наросткової зони довгих кісток для лікування фронтальних кутових деформацій колінного суглоба (ФКДКС) у дітей. Методи: з 2010 по 2014 рр. у клініці патології хребта та суглобів дитячого віку ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка проходили лікування 14 пацієнтів (9 хлопчиків, 5 дівчаток) з ФКДКС, середній вік 11 років 2 міс. У 8 пацієнтів (57,1 %) виявлено варусну, у 6 (42,85 %) — вальгусну деформацію. Серед дітей з варусною ФКДКС у 7 діагностовано хворобу Ерлахера-Блаунта, у одного виявлено післяостеомієлітичну деформацію. У пацієнтів із вальгусною ФКДКС в п’яти випадках виявлено диспластичну деформацію, в одному — післяостеомієлітичну. Пацієнтам проводили клінічне обстеження з вимірюванням великогомілково-стегнового кута (ВСК), а також рентгенологічне за протоколом, запропонованим D. Paley. Середня величина клінічного ВСК у пацієнтів із варусною ФКДКС становила 15° (від 10° до 24°), з вальгусною — 13,25° (від 11° до 18°). Усім пацієнтам виконали тимчасове блокування наросткової зони з використанням пластини з двома гвинтами. Контрольні огляди проводили кожні 3 міс., визначали клінічний ВСК, проводили рентгенологічну оцінку деформації за D. Paley. Після досягнення повної корекції деформації пластини видаляли. Результати: повна корекція ФКДКС у 13 пацієнтів відбулася в період від 7 до 16 міс. У однієї дитини з варусною ФКДКС (вік 10 років) корекції протягом 14 міс. досягти не вдалося через відсутність росту пацієнта. Середня швидкість корекції деформації становила 0,9° на місяць. Ускладнень в процесі лікування не зафіксовано. Висновки: представлена малоінвазивна методика є ефективною в лікуванні фронтальних кутових деформацій колінного суглоба в дітей із хворобою Ерлахера-Блаунта, а також з деформаціями диспластичної та післяостеомієлітичної етіології.
Опис
Бібліографічний опис
4, 70–74
