Особливості будови підошовного апоневрозу за результатами анатомічного дослідження

Abstract

Objective: analysis of the results of plantar aponeurosis anatomy, clarification of its structural features and linear sizes. Methods: we studied the anatomy of plantar aponeurosis of the 20 fresh amputated lower limbs. The average age of patients (15 men, 5 women) was (53.5 ± 18) years old. Diseases that have become cause of amputations were oncological — 10, obliterating angiopathy — 5, consequences of injuries — 5. Using vernier caliper we measured the linear dimensions (mm) of the plantar aponeurosis: length, proximal and distal width, width of lateral and central bundles, thickness of the proximal aponeurosis and the lateral bundle. Average values were calculated. Results: plantar aponeurosis consisted of well-defined, longitudinally located bundles; fan-shaped expanded from the narrow proximal part with a width of (26.8 ± 5.4) mm to a wide distal — (71.9 ± 3.2) mm. Mid plantar length aponeurosis was (128.0 ± 16.8) mm. Thickness enthesis — (3.6 ± 1.9) mm. The medial bundle was not expressed and formed with the central one. Width of the central bundle amounted to (15.35 ± 1.50) mm. Lateral, thinner bundle, in 17 cases was well defined, its width was (11.75 ± 2.70) mm, thickness — (2.25 ± 1.06) mm. In three cases the lateral bundle was reduced from the calcaneus. Options for the absence of the lateral bundle were not detected. Conclusions: plantar aponeurosis — fan-shaped structure with shiny white color consists of well-defined, longitudinally located bundles. Three-beam plantar aponeurosis structures were not observed after moving away from the calcaneal tuber. The central bundle of the aponeurosis is the widest and thickest, thinner lateral was of varying severity, in three cases, gradually reduced. The medial bundle, which forms a single structure with the central bundle, turned out to be the most subtle and not expressed.Цель: анализ результатов исследования анатомии подошвенного апоневроза, уточнение особенностей строения и линейных размеров. Методы: изучена анатомия подошвенного апоневроза на 20 свежих ампутированных нижних конечностях. Средний возраст пациентов (15 мужчин, 5 женщин) составил (53,5 ± 18) лет. Заболевания, ставшие причиной ампутаций: онкологические — 10, облитерирующие ангиопатии — 5, последствия травм — 5. С помощью штангенциркуля измерены линейные размеры (мм) подошвенного апоневроза: длина, проксимальная и дистальная ширина, ширина латерального и центрального пучков, толщина проксимальной части апоневроза и латерального пучка. Рассчитаны средние значения. Результаты: подошвенный апоневроз состоял из хорошо выраженных, продольно расположенных пучков; веерообразно расширялся от узкой проксимальной части шириной (26,8 ± 5,4) мм до широкой дистальной — (71,9 ± 3,2) мм. Средняя длина подошвенного апоневроза составила (128,0 ± 16,8) мм. Толщина энтезиса — (3,6 ± 1,9) мм. Медиальный пучок был не выражен и образовывал с центральным единый. Ширина центрального пучка составила (15,35 ± 1,50) мм. Латеральный, более тонкий пучок, в 17 случаях был хорошо выражен, его ширина составила (11,75 ± 2,70) мм, толщина — (2,25 ± 1,06) мм. В трех случаях латеральный пучок редуцировался после отхождения от пяточной к ости. Вариантов его отсутствия н е выявили. Выводы: подошвенный апоневроз — веерообразной формы структура блестящего белого цвета, построена из хорошо выраженных, продольно расположенных пучков. После отхождения от пяточного бугра трехпучкового строения подошвенного апоневроза не наблюдали. Центральный пучок апоневроза самый широкий и толстый, более тонкий латеральный был разной степени выраженности, в трех случаях постепенно редуцировался. Наиболее тонким и не выраженным оказался медиальный пучок, составляющий с центральным единую структуру.Мета: аналіз результатів дослідження анатомії підошовного апоневрозу, уточнення особливостей будови та лінійних розмірів. Методи: вивчено анатомію підошовного апоневрозу на 20 свіжих ампутованих нижніх кінцівках. Середній вік пацієнтів (15 чоловіків, 5 жінок) дорівнював (53,5 ± 18) років. Захворювання, які стали причиною ампутацій: онкологічні — 10, облітеруючі ангіопатії — 5, наслідки травм — 5. За допомогою штангенциркуля виміряні лінійні розміри (мм) підошовного апоневрозу: довжина, проксимальна та дистальна ширина, ширина латерального та центрального пучків, товщина проксимальної частини апоневрозу та латерального пучка. Розраховані середні значення. Результати: підошовний апоневроз складався з добре виражених, поздовжньо розташованих пучків; віялоподібно розширювався від вузької проксимальної частини шириною (26,8 ± 5,4) мм до широкої дистальної — (71,9 ± 3,2) мм. Середня довжина підошовного апоневрозу становила (128,0 ± 16,8) мм. Товщина ентезису — (3,6 ± 1,9) мм. Медіальний пучок був не виражений й утворював із центральним єдиний. Ширина центрального пучка становила (15,35 ± 1,50) мм. Тонший латеральний пучок у 17 випадках був добре виражений, його ширина склала (11,75 ± 2,70) мм, товщина — (2,25 ± 1,06) мм. У трьох випадках латеральний пучок редукувався після відходження від п’яткової до ості. Варіантів його відсутності не виявлено. Висновки: підошовний апоневроз — віялоподібної форми структура блискучого білого кольору, побудована з добре виражених, поздовжньо розташованих пучків. Після відходження від п’яткового горбка трипучкової будови підошовного апоневрозу не спостерігали. Центральний пучок апоневрозу — найширший і найтовщий, тонший латеральний був різного ступеня вираженості, у трьох випадках поступово редукувався. Найтоншим і невираженим виявився медіальний пучок, який становить із центральним єдину структуру.