Функція зовнішнього дихання у хворих на ідіопатичний сколіоз до та після вентрального і заднього коригувального спондилодезу

Abstract

A distinguishing feature of scoliosis is a violation of respiratory function (ERF) which develops as a result of a three dimensional deformity of the spine and chest, dysfunction of the respiratory muscles and diaphragm. Comparison of the effect of anterior and posterior spinal fusion to ERF is topical issue of medicine. Objective: To investigate and compare data of ERF in patients with idiopathic scoliosis after anterior and posterior fusion. Methods: In 36 patients with idiopathic scoliosis before and 2 years after surgery we evaluated data of the vital capacity of lung (VCL) and forced expiratory volume in the first second (FEV1) which were compared both within and between groups. Depending on the type of surgery were divided patients into a group of anterior (first) and posterior (second) fusion (18 patients in each group). Examination of the patients was carried out using the apparatus 300 Spirosift with closed loop. For comparison the analyzed parameters in the groups we used paired t-test, and between groups an unpaired t-test (Student's criterion). Results: Comparison of preoperative parameters of VCL and FEV1 between the groups showed that their average values were on the verge of normal values. Wherein the difference between the angles of Cobb before surgical correction was negligible and totaled 4º (49º in the first group vs 53º in the second one). Despite on the fact that the first group of correction amounted to about 61 % and 80 % in the second one at 2 years after treatment FEV1 and VC did not statistically differ. At 2 years after the correction of the curvature of the absolute and relative indicators of the analyzed parameters of ERF in both groups returned to baseline, and the difference between them was not statistically significant, despite on thoracoplasty performed in all patients of the second group. At the same time indicator of FEV1 in patients after anterior fusion decreased by 73 ml (7 %) of the normal value, and in the group of posterior spinal fusion it increased by 369 ml (3.6 %). Conclusion: In the late postoperative period recovering of VCL and FEV1 observed to preoperative parameters regardless of the surgical approach and the method of surgery.Сравнение влияния вентрального и заднего корректирующего спондилодеза на функцию внешнего дыхания (ФВД) является актуальным вопросом медицины. Цель: исследовать и сравнить показатели ФВД у больных идиопатическим сколиозом после вентрального и заднего корригирующего спондилодеза. Методы: у 36 пациентов с идиопатическим сколиозом до и через 2 года после хирургического лечения оценивали показатели жизненной емкости легких (ЖЕЛ) и объема форсированного выдоха за первую секунду (ОФВ1), которые сравнивали внутри групп и между ними. В зависимости от типа хирургического вмешательства больных разделили на группу вентрального (первая) и заднего (вторая) корригирующего спондилодеза (по 18 пациентов в каждой). Обследование больных проводили с помощью аппарата Spirosift 300 с замкнутым контуром. Для сравнения анализированных показателей в группах применяли парный t-тест, а между группами — непарный t-тест — критерий Стьюдента. Результаты: сравнение предоперационных показателей ЖЕЛ и ОФВ1 между группами показало, что их средние величины находились на грани нормальных значений. При этом разница между углами Cobb до хирургической коррекции была незначительной и составляла 4º (49º в первой группе против 53º во второй). Вопреки тому, что в первой группе коррекция составила около 61 %, а во второй 80 %, через 2 года после лечения ЖЕЛ и ОФВ1 статистически не отличались. Через 2 года после коррекции искривления абсолютные и относительные показатели анализируемых параметров ФВД внутри обеих групп вернулись к базовому уровню, а разница между ними не была статистически достоверной, несмотря на выполненную всем больным второй группы торакопластику. В то же время показатель ОФВ1 у больных после вентрального корригирующего спондилодеза уменьшился на 73 мл (7 %) от нормального значения, а в группе заднего корригирующего спондилодеза увеличился на 369 мл (3,6 %) Выводы: в отдаленном послеоперационном периоде наблюдается восстановление ЖЕЛ и ОФВ1 до предоперационных показателей независимо от хирургического доступа и метода хирургического вмешательства.Порівняння впливу вентрального та заднього коригувального спондилодезу на функцію зовнішнього дихання (ФЗД) є актуальним для медицини. Мета: дослідити та порівняти показники ФЗД у хворих на ідіопатичний сколіоз після вентрального та заднього коригувального спондилодезу. Методи: у 36 пацієнтів з ідіопатичним сколіозом до та через 2 роки після хірургічного лікування оцінювали показники життєвої ємності легень (ЖЄЛ) та об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), які порівнювали всередині груп та між ними. Залежно від типу хірургічного втручання хворих поділили на групи вентрального (перша) та заднього (друга) коригувального спондилодезу (по 18 пацієнтів у кожній). Обстеження хворих проводили за допомогою апарата Spirosift 300 із замкнутим контуром. Для порівняння аналізованих показників у групах застосовували парний t-тест, а між групами – непарний t-тест — критерій Стьюдента. Результати: порівняння передопераційних показників ЖЄЛ та ОФВ1 між групами показало, що їх середні величини знаходилися на межі нормальних значень. При цьому різниця між кутами Cobb до хірургічної корекції була незначною і складала 4º (49º у першій групі проти 53º у другій). Попри те, що в першій групі корекція склала приблизно 61 %, а в другій 80 %, через 2 роки після лікування ЖЄЛ та ОФВ1 статистично не відрізнялися. Через 2 роки після корекції викривлення абсолютні та відносні показники проаналізованих параметрів ФЗД усередині обох груп повернулися до базового рівня, а різниця між ними не була значущою, незважаючи на виконану всім хворим другої групи торакопластику. Водночас показник ОФВ1 у хворих після вентрального коригувального спондилодезу зменшився на 73 мл (7 %) від нормального значення, а в групі заднього коригувального спондилодезу збільшився на 369 мл (3,6 %). Висновки: у віддаленому післяопераційному періоді спостерігається відновлення ЖЄЛ та ОФВ1 до передопераційних показників незалежно від хірургічного доступу та методу хірургічного втручання.