Ефективність використання аутологічного кріолізату тромбоцитів у післяопераційному відновному лікуванні небойових ушкоджень колінного суглоба у військовослужбовців

Abstract

Objective. To evaluate the clinical and functional efficacy of autologous platelet cryolysate (АРС) in postoperative rehabilitation of military personnel following knee arthroscopy (КА). Methods. 56 patients who underwent КА were examined. Three groups were formed: military personnel treated with APC (n = 16), military personnel receiving standard therapy (n = 21), and civilians receiving standard therapy (n = 19). Clinical assessment included pain intensity using the Visual Analog Scale (VAS), functional evaluation using the IKDC and Lysholm scores, quality of life according to EQ-5D-5L, range of motion (ROM), and thigh circumference measurements. APC was administered intra-articularly in six weekly injections. Statistical significance was set at p < 0.05. Results. Patients treated with АРС demonstrated more favorable clinical and functional outcomes throughout the observation period. Functional recovery of the knee joint was characterized by s tatistically s ignificant i mprovements i n I KDC a nd Lysholm scores, indicating better joint stability and reduced limitations in daily and physical activities. Furthermore, the APC group showed greater improvement in active range of motion, reflecting faster restoration of joint mobility and periarticular tissue elasticity. Conclusions. The use of АРС as part of comprehensive postoperative treatment significantly improves clinical and functional rehabilitation outcomes in patients with non-combat intra-articular knee injuries. APC therapy is associated with faster pain relief, improved joint mobility, enhanced functional performance, and better recovery of muscle trophicity. The biological effects of platelet-derived growth factors appear to optimize tissue repair processes and facilitate early active rehabilitation.

Мета. Оцінити клініко-функціональну ефективність аутологічного кріолізату тромбоцитів (АКТ) у післяопераційному лікуванні військовослужбовців. Методи. Обстежено 56 пацієнтів після артроскопії колінного суглоба (КС). Сформовано три групи: військові, яким проведено консервативне л ікування т а в икористано А КТ (n = 16), в ійськові — консервативне лікування (n = 21) та цивільні консервативне лікування (n = 19). Оцінку проводили за ВАШ, IKDC, Lysholm, EQ-5D-5L, ROM та окружністю стегна. АКТ у групі вводили внутрішньосуглобово, 6 разів з інтервалом 7 днів, починаючи через місяць після втручання. Статистичну значущість визначали за p < 0,05. Результати. У пацієнтів, які отримували АКТ, відзначалася більш сприятлива динаміка клініко-функціональних показників упродовж усього періоду спостереження. Функціональний стан КС характеризувався статистично значущим підвищенням інтегральних показників за шкалами IKDC і Lysholm, що свідчило про покращення стабільності суглоба, зменшення обмежень під час ходьби, фізичних навантажень і повсякденної активності. Крім того, у групі спостерігався більший приріст амплітуди активних рухів у КС (ROM), що вказувало на швидше відновлення рухомості та еластичності периартикулярних структур. Висновки. Застосування АКТ у комплексному післяопераційному лікуванні пацієнтів із небойовими ушкодженнями внутрішньосуглобових структур КС забезпечує достовірне покращення клінічних і функціональних результатів реабілітації. Його використання асоціюється зі швидшим зменшенням больового синдрому, відновленням обсягу рухів, покращенням функціонального стану КС за шкалами IKDC і Lysholm, а також більш вираженим відновленням трофіки чотириголового м’яза стегна.