Вплив методів знеболювання на ранню реабілітацію пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба

Abstract

Adequate pain relief after total hip replacement can promote to decrease chronic pain, to improve muscles function and to increase joints movements.Objective: to compare different methods of pain management with scores of pain reduction and physical activity after total hip replacement.Methods: 150 patients were included into the study, patients average age (63,3 ± 12,5) years old after total hip replacement. 4 methods of anesthesia were used: general (group G , n = 25), paravertebral block in combination with caudal epidural anesthesia (group PVE, n = 25), spinal anesthesia (group S , n = 75), pe­ripheral nerve blocks (group NB = 25). After surgery patients got a nesthesia: systemic opiods (group O , n = 75), paravertebral block (group PV, n = 50), epidural anesthesia (group E, n = 25). We estimated the time which was needed to get the next three criteria: adequate pain relief (pain intensity less than 4 according to VAS), without injections of opoids more than during 12 hours, ability to walk distance of 30 m.Results: patients from the group G took much more time (61,2 ± 23,5) hours to get three criteria after surgery comare with group PVE — (40,8 ± 17,1) hours, р = 0.0009; S — ( 48,6 ± 19,3) hours, р = 0.009; NB — (47,6 ± 15,1) hours, р = 0,02. In the group PVE we have got the best recovery result after operation. Patients of the group PV have to take significantly less time to get three criteria after surgery (38,4 ± 14,8) hours compare with group O — (56,2 ± 20,6) hours, p = 0.000001; E — (50.0 ± 17.4) hours, р = 0.003.Conclusions: prolong paravertebral anesthesia can improve postoperative course and provide better conditions for physical patient’s recovery after total hip replacement.

Адекватное обезболивание при эндопротезировании тазобедренного сустава способствует снижению хронической боли, оптимизации функции мышц и восстановлению объема движений в суставах.Цель: сравнить различные методы обезболивания по показателям уменьшения боли и физической активности пациентов после эндопротези­рования тазобедренного сустава.Методы: в исследование включены 150 пациентов в возрасте (63,3 ± 12,5) лет, которым проведено первичное эндопротезирование тазобедренного сустава. Использовано 4 варианта интраоперационной анестезии: общая (группа G, n = 25), паравертебральный блок в комбинации с каудальной эпидуральной анестезией (группа PVE, n = 25), спинальная (группа S, n = 75), периферические нервные блоки (группа NB, n = 25). В послеоперационном периоде пациенты получали аналгезию: опиоиды системно (группа O, n = 75); паравертебральный блок (группа PV, n = 50); эпидуральную аналгезию (группа Е, n = 25). Оценивали время достижения соответствия трем крите­риям: адекватному обезболиванию (интенсивность боли менее 4 баллов по ВАШ), без введения опиоидов больше 12 ч, способность пройти дистанцию 30 м.Результаты: пациентам группы G потребовалось значительно больше вре­мени, (61,2 ± 23,5) ч, для достижения соответствия трем критериям после операции по сравнению с группой PVE — (40,8 ± 17,1) ч , р = 0 ,0009; S — ( 48,6 ± 19,3) ч , р = 0 ,009; NB — (47,6 ± 15,1) ч, р = 0,02. В группе PVE зафиксирован наилучший результат восстановления после операции. Пациентам группы PV потребовалось достоверно меньше времени для соответствия трем критериям после операции (38,4 ± 14,8) ч по сравнению с группой O — (56,2 ± 20,6) ч, p = 0 ,000001; E — (50,0 ± 17,4) ч , р = 0 ,003.Выводы: пролонгированная паравертебральная аналгезия улучшает течение послеоперационного периода и обеспечивает лучшие условия для физического восстановления пациентов после эндопротезирования тазобедренного сустава.

Адекватне знеболювання під час ендопротезування кульшового суглоба сприяє зниженню хронічного болю, оптимізації функції м’язів і відновленню обсягу рухів у суглобах.Мета: порівняти різні методи знеболювання за показниками зменшення болю та фізичної активності пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба.Методи: у дослідження включені 150 пацієнтів у віці (63,3 ± 12,5) років, яким проведено первинне ендопротезування кульшового суглоба. Використано 4 варіанти інтраопераційної анестезії: загальна (група G, n = 25), паравертебральний блок у комбінації з каудальною епідуральною анестезією (група PVE, n = 25), спінальна (група S, n = 75), периферичні нервові блоки (група NB, n = 25). У післяопераційному періоді пацієнти отримували аналгезію: опіоїди системно (група O, n = 75); паравертебральний блок (група PV, n = 50); епідуральну аналгезію (група Е, n = 25). Оцінювали час досягнення відповідності трьом критеріям: адекватному знеболюванню (інтенсивність болю менше ніж 4 бали за ВАШ), без введення опіоїдів більше ніж 12 год, здатність пройти дистанцію 30 м.Результати: пацієнтам групи G було потрібно значно більше часу, (61,2 ± 23,5) год, для досягнення відповідності трьом критеріям після операції в порівнянні з групою PVE — (40,8 ± 17,1) год, р = 0,0009; S — (48,6 ± 19,3) год, р = 0, 009; NB — (47,6 ± 15,1) год, р = 0,02. У групі PVE зафіксовано найкращий результат відновлення після операції. Пацієнтам групи PV потрібно достовірно менше часу для відповідності трьом критеріям після операції (38,4 ± 14,8) год порівняно з групою O — (56,2 ± 20,6) год, p = 0,000001; E — (50,0 ± 17,4) год, р = 0, 003.Висновки: пролонгована паравертебральна аналгезія покращує перебіг післяопераційного періоду та забезпечує найкращі умови для фізичного відновлення пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба.