Диференційна діагностика метатарзалгії

Abstract

Objective: to determine the frequency and significance of metatarsalgia diagnostic criteria, to clarify the diagnosis of pain in the forefoot. Methods: we included 190 patients (234 cases) in the study with a pain in the forefoot during the initial treatment, of which 27 were men and 163 women; the average age of patients was (53.2 ± 3.3) years. We assessed the foot pain and its localization, examined sensitivity disorders, anamnesis of overload, the influence of shoes, the presence of corns and hammer toe, sex, «compression» symptoms, anamnesis of overweight. A specific study included the recording of clinical-radiological,sonographic, and MRI imaging for the elimination of the Morton's neuroma, Freiberg’s disease, intermetatarsal bursitis, and stress fractures of metatarsals. The results weretransferred to the spreadsheets, descriptive statistics were calculated. Results: the analysis of the results showed the presence of metatarsalgia in 107 patients (145 cases), other pathologies were distributed as follows: Morton’s neuroma — 27 patients (28 cases), intermetatarsal bursitis — 11 patients (11 cases), stress fractures of metatarsals — 24 patients (29 cases), Freiberg’s disease — 21 patients (21 cases). Typical clinical signs of metatarsalgia were: pain under the head of the corresponding metatarsal bone, associated with the load; corns localized in the projection of the heads of the interested metatarsal bones; hammer toe. Predisposing factors were overloading, change in body weight and usage of «wrong» s hoes. X-ray i s a violation of the metatarsal parabola. Conclusions: metatarsalgia is a pathological condition, manifested by pain and corns underthe heads of the corresponding metatarsal bones, the possible development of a fixed hammer toe, significantly worsens the quality of life. Differential diagnosis of pain in the forefoot includes Morton’s neuroma, intermetatarsal bursitis, stress fractures of metatarsals, Freiberg’s disease, but these diseases have a different classification and characteristic clinical and instrumental criteria.

Цель: определить частоту и значимость диагностических критериев метатарзалгии, уточнить особенности диагностики болевого синдрома переднего отдела стопы. Методы: в исследование включено 190 пациентов (234 случая) с жалобой на боль в переднем отделе стопы. Мужчин было 27, женщин — 163; средний возраст — (53,2 ± 3,3) года. Оценивали болевой синдром переднего отдела стопы и его локализацию, расстройства чувствительности, перегрузки, влияние обуви, наличие омозолелостей и молоткообразной деформации пальцев, гиперемию тыльной поверхности, симптомы «сдавления», увеличение массы тела. Клинико-рентгенологическое, сонографическое, магнитно-резонансное исследования выполнены для исключения невромы Мортона, остеохондропатии головок плюсневых костей, интраметатарзального бурсита, стрессовых переломов плюсневых костей. Полученные показатели обрабатывали методами описательной статистики. Результаты: метатарзалгия диагностирована у 107 пациентов (145 случаев), неврома Мортона — у 27 (28), межплюсневый бурсит — 11 (11), стрессовые переломы плюсневых костей — 24 (29), остеохондропатия головок плюсневых костей — 21 (21). Характерные клинические признаки метатарзалгии: боль под головкой соответствующей плюсневой кости, связанная с нагрузкой; омозолелость в проекции головок вовлеченных плюсневых костей; молоткообразная деформация одного или нескольких пальцев. Выявлены предрасполагающие факторы: перегрузка, изменение массы тела, использование «неправильной» обуви. Рентгенологический признак — нарушение метатарзальной параболы. Выводы: метатарзалгия проявляется болевым синдромом и омозолелостью под головками соответствующих плюсневых костей; возможным развитием фиксированного молоткообразного пальца, что существенно ухудшает качество жизни. Дифференциальный диагноз болевого синдрома переднего отдела стопы включает неврому Мортона, межплюсневый бурсит, стрессовые переломы плюсневых костей, остеохондропатию.

Мета: визначити частоту та значимість діагностичних критеріїв метатарзалгії, висвітлити особливості діагностики больового синдрому переднього відділу стопи. Методи: у дослідження включено 190 пацієнтів (234 випадки) зі скаргами на біль у передньому відділі стопи. Чоловіків було 27, жінок — 163; середній вік — (53,2 ± 3,3) року. Оцінювали больовий синдром переднього відділу стопи та його локалізацію, розлади чутливості, перенавантаження, вплив взуття, наявність змозолілостей і молоткоподібної деформації пальців, гіперемію дорзальної поверхні, симптоми «стиснення», збільшення маси тіла. Клініко-рентгенологічне, сонографічне, магнітно-резонансне дослідження виконані для виключення невроми Мортона, остеохондропатії головок плеснових кісток, інтраметатарзального бурситу, стресових переломів плеснових кісток. Отримані показники обробляли методами описової статистики. Результати: метатарзалгію діагностовано в 107 пацієнтів (145 випадків), неврому Мортона — у 27 (28), міжплесновий бурсит — 11 (11), стресові переломи плеснових кісток — 24 (29), остеохондропатію головок плеснових кісток — 21 (21). Характерні клінічні ознаки метатарзалгії: біль під головкою відповідної плеснової кістки, пов'язаний із навантаженням; змозолілість у проекції головок залучених плеснових кісток; молоткоподібна деформація одного або декількох пальців. Виявлено причинні фактори: перевантаження, зміна маси тіла, використання «неправильного» взуття. Рентгенологічна ознака — порушення метатарзальної параболи. Висновки: метатарзалгія проявляється больовим синдромом і змозолілостями під головками відповідних плеснових кісток; можливим розвитком фіксованого молоткоподібного пальця, що суттєво погіршує якість життя. Диференціальний діагноз больового синдрому переднього відділу стопи включає неврому Мортона, міжплесновий бурсит, стресові переломи плеснових кісток, остеохондропатії.