Оптимізація лікування пацієнтів із туберкульозним спондилітом

Abstract

Tuberculosis spondylitis is 40–61.5 % in the structure of bonearticular tuberculosis in adults.Objective: to increase the efficiency of treatment of patients with tuberculous spondylitis of the thoracic and lumbar spine.Methods: the results of treatment of 60 patients with active tuberculosis spondylitis were analyzed. At the group (n = 30) — at the stage of preoperative preparation were prescribed an intensive course (2–3 weeks) of specific antibacterial therapy taking into account the results of bacteriological sensitivity of microbacterial tuberculosis to antibacterial drugs; then surgical treatment was made with telescopic titanium cages for the front spine fusion. Group II (n = 30) — got 3–5 specific antibacterial for 2–3 months; subsequent surgical intervention involving the usage of autografts for the anterior spine fusion. The groups were identical in age, sex, number of affected vertebral motor segments, and activity of the infectious inflammatory process.Results: excellent in the long follow-up period were obtained in 14 (54 %) patients in the 1st group and 8 (32 %) — II, good in 1 (24.7 %) and 7 (28 %); satisfactory — at 4 (15.4 %) and 7 (28 %) respectively. Only 3 (12 %) patients in group II were shown unsatisfactory results.Conclusions: the proposed method of surgical treatment of tuberculosis spondylitis with the usage of modern achievements (the use of telescopic titanium cages) after short-term intensive antibacterial therapy, taking into account etiological diagnosis, is considered to be promising. In patients of group I, the results of treatment were significantly better due to a significant shortening of pre-surgery period, reducing the number of complications, reducing the timing of inpatient treatment and improving the quality of life.

Туберкулезный спондилит (ТС) достигает 40–61,5 % в структуре костно-суставного туберкулеза у взрослых.Цель: повысить эффективность лечения больных туберкулезным спондилитом грудных и поясничных позвонков.Методы: проанализированы результаты лечения 60 пациентов с активным ТС. І группа (n = 30) — на этапе предоперационной подготовки назначали интенсивный курс (2–3 недели) специфической антибактериальной (АБ) терапии с учетом результатов бактериологического исследования с определением чувствительности микобактерий туберкулеза к АБ препаратам; затем проводили хирургическое лечение с использованием для переднего спондилодеза телескопических титановых кейджей. ІІ группа (n = 30) — получение 3–5 специфических АБ препаратов в течение 2–3 мес.; последующее оперативное вмешательство, включающее применение аутотрансплантатов для переднего спондилодеза. Группы были идентичны по возрасту, полу, количеству пораженных позвоночных двигательных сегментов, активности инфекционного воспалительного процесса.Результаты: отличные в отдаленном периоде получены у 14 (54 %) больных І группы и 8 (32 %) — ІІ, хорошие — у 1 (24,7 %) и 7 (28 %); удовлетворительные — у 4 (15,4 %) и 7 (28 %) соответственно. Неудовлетворительные результаты зафиксированы только у 3 (12 %) пациентов группы ІІ.Выводы: предложенная методика хирургического лечения ТС с использованием современных достижений вертебрологии (применение телескопических титановых кейджей) после краткосрочной интенсивной АБ терапии с учетом этиологической диагностики является перспективной. У пациентов І группы результаты лечения были существенно лучше благодаря значительному сокращению этапа подготовки к радикальным операциям, снижению количества осложнений, уменьшению сроков стационарного лечения и улучшения качества жизни.

Туберкульозний спондиліт (ТС) досягає 40–61,5 % в структурі кістково-суглобового туберкульозу в дорослих.Мета: підвищити ефективність лікування хворих на туберкульозний спондиліт грудних і поперекових хребців.Методи: проаналізовано результати лікування 60 пацієнтів з активним ТС. І група (n = 30) — на етапі передопераційної підготовки призначали інтенсивний курс (2–3 тижні) специфічної антибактеріальної (АБ) терапії з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження щодо визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до АБ препаратів; потім проводили хірургічне лікування з використанням для переднього спондилодезу телескопічних титанових кейджів. ІІ група (n = 30) — приймання 3–5 специфічних АБ препаратів протягом 2–3 міс.; подальше оперативне втручання, яке включає застосування автотрансплантатів для переднього спондилодезу. Групи були ідентичні за віком, статтю, кількістю уражених хребтових рухових сегментів, активністю інфекційного запального процесу.Результати: відмінні у віддаленому періоді отримані в 14 (54 %) хворих І групи та 8 (32 %) — ІІ, хороші — в 1 (24,7 %) і 7 (28 %); задовільні — 4 (15,4 %) і 7 (28 %) відповідно. Незадовільні результати зафіксовані лише в 3 (12 %) пацієнтів групи ІІ.Висновки: запропонована методика хірургічного лікування ТС із використанням сучасних досягнень вертебрології (застосування телескопічних титанових кейджів) після короткострокової інтенсивної АБ терапії з урахуванням етіологічної діагностики є перспективною. У пацієнтів І групи результати лікування були істотно кращими завдяки значному скороченню етапу підготовки до радикальних операцій, зниженню кількості ускладнень, зменшенню термінів стаціонарного лікування та поліпшення якості життя.