Нова класифікація триколонної теорії про дегенеративні захворювання хребта (огляд літератури)

Abstract

Lumbar degeneration is a pathologic condition in the aging spine that changes the bio-mechanic construct of the lumbar mobile segment either single or multi-levels, leading to low back pain syndrome and lead to a deformity/de novo scoliosis. The generally well accepted theory of lumbar degeneration was published by Kirkaldy-Willis, et all (1978), and clearly described the pathologic cascade of lumbar mobile segment, but only involve 2 columns: the anterior column (disc) and middle column (posterior joint/ facet). The posterior column degenerative cascade was published by Christian Ingerslev Baastrup (1933). He described about the pathologic changes on spinous processes of lumbar vertebrae and the soft tissues in between them, which was then known as Baastrup’s disease or Kissing Spine. Lacking off to understand the etiology due to a limitation of studies in histologic and radiographic changes at that time, then this theory was forgotten in the clinical practice until the recent Bristol and Auckland study, which were published in European Spine Journal (2012). Their study describes clearly the pathologic cascade of the posterior column that contributing the lumbar degeneration. Based on this 3 columns theory of lumbar degenerative cascade, then a new classification is designed to describe detail of bio-mechanic change in the anterior, middle and posterior column leading to low back pain syndrome and deformity. The justification of surgical treatment to fix and reconstruct the bio-mechanic changes of the 3 columns of lumbar mobile segment could be based on this new classification.

Дегенерация поясничного отдела позвоночника, особенно полисегментарная, приводит к изменениям биомеханики, развитию болевых синдромов и деформациям. Большинство специалистов в своей работе используют теорию поясничной дегенерации, опубликованную в 1978 году Kirkcaldy-Willis, где доступно описан каскад патологических изменений в позвоночном двигательном сегменте, включающем две опорные структуры — переднюю (межпозвонковый диск) и заднюю или среднюю (дугоотростчатые суставы). Заднюю опорную систему также охарактеризовал Cristian Baastrup (1933), который представил патологические изменения в остистых отростках поясничных позвонков и мягких тканей между ними, которые хорошо известны как синдром Баструпа. На протяжении многих лет исследований в этой области проводилось очень мало, вплоть до работы Bristol and Auckland, результаты которой были опубликованы в European Sprine Journal (2012). Описан каскад патологических изменений задних структур на фоне дегенерации поясничного отдела позвоночника. Базируясь на теории каскада дегенерации поясничного отдела позвоночника, средних и задних структур, представлена новая классификация, основанная на особенностях биомеханики, дальнейшем развитии болевых синдромов и деформаций позвоночника. Также приведены новые подходы к хирургическому лечению, включая реконструкцию биомеханики и формы позвоночника.

Дегенерація поперекового відділу хребта, особливо полісегментарна, призводить до змін біомеханіки, розвитку больових синдромів і деформацій. Більшість фахівців у своїй роботі використовують теорію поперекової дегенерації, яка опублікована в 1978 році Kirkcaldy-Willis, де описано каскад патологічних змін у хребтовому руховому сегменті, який поєднує дві опорні структури — передню (міжхребцевий диск) і задню або середню (дуговідросткові суглоби). Задню опорну систему також охарактеризував Cristian Baastrup (1933), який представив патологічні зміни в остистих відростках поперекових хребців і м’яких тканин між ними, які добре відомі як синдром Баструпа. Протягом багатьох років досліджень у цій галузі проводилося дуже мало, аж до роботи Bristol and Auckland, результати якої були опубліковані в European Sprine Journal (2012). Описано каскад патологічних змін задніх структур на фоні дегенерації поперекового відділу хребта. Базуючись на теорії каскаду дегенерації поперекового відділу хребта, середніх і задніх структур, представлено нову класифікацію, засновану на особливостях біомеханіки, подальшому розвитку больових синдромів і деформацій хребта. Також наведено нові підходи до хірургічного лікування, включаючи реконструкцію біомеханіки та форми хребта.