Порівняння результатів рентгенологічної клінічної оцінки результатів ендопротезування з шліфування надколінка і без неї на пізніх стадіях остеоартрозу колінного суглоба

Abstract

Introduction: the purpose of this prospective study was to compare radiological and clinical outcomes after total knee arthroplasty (TKA) with or without patellar resurfacing in patients with grade IV osteoarthritis on patellofemoral joint.Materials and Methods: 123 cases with Kellgren-Lawrence grade IV osteoarthritis on patellofemoral joint were enrolled for this study. At the operating room they were randomly assigned to undergo patella resurfacing (62 cases) or patella retention (61 cases). Among them, 114 cases that could be followed for more than 2 years were included in this study (resurfacing group; 59 cases, retention group; 55 cases). Preoperative and postoperative radiological and clinical outcomes (mechanical femorotibial angles, patellar tilt, congruence angle, WOMAC score and ROM) were evaluated and compared between two groups.Results: preoperative radiological measures show insignificant difference between patellar tilt (P = 0.13), mechanical femorotibial angles (P = 0.62) and congruence angle (P = 0.37). Despite the difference performed methods of surgery, postopera­tive radiological assessment outcomes between two groups were almost identical Patellar tilt (P = 0.47), mechanical femorotibial angles (P = 0.34) and congruence angle (P >0.05). WOMAC score after surgery was 31.7 ± 6.4 point in resurfacing group, 29.2 ± 6.9point was in retention group without significant intergroup difference. And there was no significant difference ROM in both groups respectively. There was no significant difference between two groups in mechanical axis of the lower limb and patella tilt, patella congruence.Conclusion: obtained almost the same satisfactory radiological and clinical outcomes after patella resurfacing and retention groups after TKR allows us to conclude that, primary TKA without patellar resurfacing is a good treatment option in patients with high grade osteoarthritis of the patellofemoral joint.Цель исследования: сравнить радиологические и клинические результаты тотального эндопротезирования коленного сустава со шлифовкой надколенника или без нее у пациентов с остеоартрозом (ОА) пателлофеморального сустава IV стадии.Методы: в исследование включены 123 случая с ОА пателлофеморального сустава IV стадии по Kellgren-Lawrence. Больных случайным образом распределили на две группы: шлифовка надколенника — 62 случая, его сохранение — 61. Результаты в динамике на протяжении более 2 лет после операции оценены у 114 пациентов (со шлифовкой — 59, без шлифовки — 55). Проведена пред- и послеоперационная сравнительная оценка в группах с использованием рентгенологических и клинических параметров (механические бедренно-большеберцовые углы, угол наклона надколенника, конгруэнтности, оценка по шкале WOMAC и объема движений).Результаты: предоперационные рентгенологические измерения не показали существенной разницы в величине угла наклона надколенника (p = 0,13), механических бедренно-большеберцовых углах (p = 0,62) и угла конгруэнтности (p = 0,37). Несмотря на разницу в примененных методах хирургического вмешательства, послеоперационная оценка результатов выявила почти идентичные показатели в обеих группах. По шкале WOMAC после операции не выявлено значительных различий между группами: со шлифовкой — (31,7 ± 6,4) пунктов, с сохранением надколенника — (29 ± 6,9). Также не обнаружено существенной разницы между группами при анализе объема движений, механической оси нижней конечности, наклона и конгруэнтности надколенника.Выводы: получены практически идентичные удовлетворительные результаты для групп со шлифовкой надколенника и его сохранением, что свидетельствует о возможности выбора этих методов при первичном тотальном эндопротезировании коленного сустава у пациентов с выраженным ОА пателлофеморального сустава.Мета дослідження: порівняти біологічні та клінічні результати тотального ендопротезування колінного суглоба зі шліфуванням наколінка або без нього в пацієнтів з остеоартрозом (ОА) наколінково-стегнового суглоба IV стадії.Методи: у дослідження включені 123 випадки з ОА наколінково-стегнового суглоба IV стадії за Kellgren-Lawrence. Хворі були рандомізовані на дві групи: шліфування наколінка — 62 випадки, його збереження — 61. Результати в динаміці протягом понад 2 років після операції оцінені в 114 пацієнтів (із шліфуванням — 59, без шліфування — 55). Проведено перед- і післяопераційне порівняльне оцінювання в групах з використанням рентгенологічних і клінічних параметрів (механічні стегново-великогомілкові кути, кут нахилу наколінка, конгруентності, за шкалою оцінка WOMAC і обсягу рухів).Результати: передопераційні рентгенологічні вимірювання не показали суттєвої різниці у величині кута нахилу наколінка (р = 0,13), механічних стегново-великогомілкових кутах (р = 0,62) і кута конгруентності (р = 0,37). Незважаючи на різницю в застосованих методах хірургічного втручання, післяопераційне оцінювання результатів виявило майже ідентичні показники в обох групах. За шкалою WOMAC після операції немає значних відмінностей між групами: зі шліфуванням — (31,7 ± 6,4) пунктів, зі збереженням наколінка — (29 ± 6,9). Також не встановлено суттєвої різниці між групами під час аналізу обсягу рухів, механічної осі нижньої кінцівки, нахилу і конгруентності наколінка.Висновки: отримані практично ідентичні задовільні результати для груп із шліфуванням наколінка і його збереженням, що свідчить про можливість вибору цих методів для первинного тотального ендопротезування колінного суглоба в пацієнтів з вираженим ОА наколінково-стегнового суглоба.