МРТ-признаки перестройки трансплантата передней крестообразной связки в костном канале

Abstract

One of the reason for succeed anterior cruciate ligament reconstruction is the process of graft remodeling on the border «tendon-bone» in the bone canal. This factor can influence on the mechanical stability of the knee joint after anterior cru­ciate ligament reconstruction and can determine the rehabilitation exercises.Objective: to work out MRI criteria of graft reconstruction in bone canals.Methods: we included 90 patients, who were divided into two groups: the 1st o ne ( 47) w e used the technique «all-inside», in the 2nd group (43) — cross transtibial drilling technique. In 8 patients MRI was made.Results: we suggested the next criteria for the assessment of graft reconstruction in femoral and tibia bone canals: 1) signs of reconstruction on the border «tendon-bone»; 2) synovial fluid in the bone canals; 3) femoral and tibia bone marrow edema. Number of patients with the 1st stage (full graft reconstruction) without synovial fluid in bone canal increased in follow up period 3 to 9 months. Number of patients without bone marrow edema increased in follow up 3 to 12 months (35,6; 54,4; 74,5 and 84,5 %). It was shown in 6 months that in the 1st group there was a prevalence of patients (60 %) with the 1st stage of reconstruc­tion compare with the 2nd group (42,2 %). As for the presence of synovial fluid in bone canal we observed a reliable difference in 3 months — 75,5 % in the 1st group compare with 78,9 % — in the 2nd.Conclusions: the dynamic of the graft reconstruction gets on the top till 9 months after surgery and after remains unchanged. The technique «all-inside» contributes faster and more qualitative graft reconstruction due to fewer trauma to the proxi­mal part of the tibia and absence of screws in the tibia canal.

Одной из составляющих успешной реконструкции передней крестообразной связки (ПКС) является процесс ремоделирования трансплантата и его перестройки на границе «сухожилия – кость» в костном канале. Этот фактор влияет на механическую стабильность коленного сустава после реконструкции ПКС и определяет программу реабилитации.Цель: разработать МРТ-критерии перестройки трансплантата в костных каналах после реконструкции ПКС.Методы: в исследование включено 90 пациентов, которых разделили на две группы: в 1-й (47) применена техника «all-inside», во 2-й (43) — сквозную транстибиальную технику сверления большеберцового канала. У 8 пациентов проведено МРТ-исследование.Результаты: предложены следующие критерии оценки перестройки трансплантата в костных каналах бедренной и большеберцовой костей на основе анализа МРТ: 1) признаки перестройки трансплантата на границе «сухожилия – кость»; 2) синовиальная жидкость в костных каналах; 3) костный отек бедренной и большеберцовой костей. Количество больных с I степенью (полная перестройка трансплантата), с отсутствием синовиальной жидкости в костномозгового канала увеличивалась в период с 3 до 9 мес. Количество пациентов с отсутствием костного отека повышалась от 3 до 12 мес. (35,6; 54,4; 74,5 и 84,5 %). Выявлено, что уже через 6 мес. в 1-й группе пациентов с I степенью перестройки было больше (60 %) по сравнению со 2-й (42,2 %). О наличии синовиальной жидкости в канале достоверную разницу определены уже через 3 мес. — 75,5 % в 1-й группе против 78,9 % во 2-й.Выводы: динамика перестройки (инкорпорации) трансплантата в костном канале достигает своего пика к 9 мес. после операции продолжает оставаться практически неизменной. Техника «all-inside» способствует быстрой и качественной перестройке трансплантата в костном канале благодаря меньшей травматизации проксимального метаэпифиза большеберцовой кости и отсутствию имплантата (интерферентних винтов) в большеберцовом канале.

Однією зі складових успішної реконструкції передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) є процес ремоделювання трансплантата і його перебудови на межі «сухожилля — кістка» в кістковому каналі. Цей фактор впливає на механічну стабільність колінного суглоба після реконструкції ПСЗ і визначає програму реабілітації.Мета: розробити МРТ--критерії перебудови трансплантата в кісткових каналах після реконструкції ПСЗ.Методи: у дослідження включені 90 пацієнтів, яких розділили на дві групи: у 1-й (47) застосовано техніку «all-inside», у 2-й (43) — наскрізну транстібіальну техніку свердління великогомілкового каналу. У 8 пацієнтів проведено МРТ-дослідження.Результати: запропоновано такі критерії оцінювання перебудови трансплантата в кісткових каналах стегнової і великогомілкової кісток на підставі аналізу МРТ: 1) ознаки перебудови трансплантата на межі «сухожилля – кістка»; 2) синовіальна рідина в кісткових каналах; 3) кістковий набряк стегнової та великогомілкової кісток. Чисельність хворих із І ступенем (повна перебудова трансплантата), із відсутністю синовіальної рідини у кістковомозковому каналі збільшувалася в період із 3 до 9 міс. Кількість пацієнтів із відсутністю кісткового набряку підвищувалася від 3 до 12 міс. (35,6; 54,4; 74,5 і 84,5 %). Виявлено, що вже через 6 міс. у 1-й групі пацієнтів із І ступенем перебудови було більше (60 %) порівняно з 2-ю (42,2 %). Стосовно наявності синовіальної рідини в каналі достовірну різницю визначено вже через 3 міс. — 75,5 % у 1-й групі проти 78,9 % у 2-й.Висновки: динаміка перебудови (інкорпорації) трансплантата в кістковому каналі досягає свого піку до 9 міс. після операції і далі залишається практично незмінною. Техніка «all-inside» сприяє швидшій та якіснішій перебудові трансплантата в кістковому каналі завдяки меншій травматизації проксимального метаепіфіза великогомілкової кістки і відсутності імплантата (інтерферентних гвинтів) у великогомілковому каналі.