Застосування сучасних режимів інтраопераційної рідинної ресусцитації в ортопедичній онкології

Abstract

Objective: to study the changes in central hemodynamics, transport and oxygen consumption in patients who underwent planned surgical interventions in oncologic orthopedics us­ing different regimes of intraoperative fluid supply.Methods: study included 70 patients aged 18 to 77 years who underwent surgery under combined anesthesia — spinal injection of bupi­vacaine and intravenous propofol-fentanyl anesthesia. Patients of the 1st group (n = 35) were provided with a restrictive mode of intraoperative fluid administration, 2nd (n = 35) — targeted liquid therapy with careful monitoring of cardiac output and tar­get support of the stroke index at a level of more than 35 ml/ m2, mean arterial pressure not less than 90 mm Hg. art. In patients of the 1st group, cardiac preload was often modeled with norepi­nephrine, the 2nd — it was maintained by short-term infusions of a solution of hydroxyethyl starch.Results: it was established that when the fluid support is limited (group 1), cardiac out­put, vascular tone, and oxygen uptake are significantly reduced. More than 40 % of patients (with 100 % of elderly and senile patients) needed to introduce noradrenaline to stabilize central hemodynamics. Patients of the 2nd group had significantly better cardiac output, vascular tone, oxygen consumption, did not need noradrenaline.Conclusions: purposeful liquid therapy contributes to the stabilization of central hemodynamics indices, pro­vides better oxygen metabolism, which is especially important for elderly and senile patients in patients who are routinely operated in orthopedic oncology for malignant pathology of lower limb bones under combined anesthesia.

Цель: изучить изменение центральной гемодинамики (ЦГД), транспорта и потребления кислорода у больных, которым выполнены плановые хирургические вмешательства в онкоортопедии с использованием разных режимов интраоперационного жидкостного обеспечения.Методы: в исследование включено 70 больных в возрасте от 18 до 77 лет, которым проведены хирургические вмешательства под комбинированной анестезией — спинномозговое введение бупивакаина и внутривенный пропофол-фентаниловый наркоз. Пациентам 1-й группы (n = 35) о беспечивали рестриктивный режим интраоперационного введения жидкости, 2-й (n = 35) — целенаправленную жидкостную терапию с тщательным мониторингом сердечного выброса и целевой поддержкой ударного индекса на уровне более 35 мл/м2, среднего артериального давления не менее 90 мм рт. ст. У больных 1-й группы сердечная преднагрузка часто моделировалась с помощью норадреналина, 2-й — ее поддерживали кратковременными инфузиями раствора гидроксиэтилкрахмала.Результаты: установлено, что при ограничении жидкостной поддержки (1-я группа) существенно снижаются показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса и усвоения кислорода. Более 40 % пациентов (при этом 100 % больных пожилого и старческого возраста) для стабилизации ЦГД нуждались во введении норадреналина. Пациенты 2-й группы имели достоверно лучшие показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса, потребления кислорода, не нуждались в норадреналине.Выводы: у пациентов, которых планово оперируют в ортопедической онкологии по поводу злокачественной патологии костей нижних конечностей под комбинированной анестезией, целенаправленная жидкостная терапия способствует стабилизации показателей ЦГД, обеспечивает лучший кислородный обмен, что особенно актуально для больных пожилого и старческого возраста.

Мета: вивчити зміни центральної гемодинаміки (ЦГД), транспорту і споживання кисню у хворих, яким виконано планові хірургічні втручання в онкоортопедії з використанням різних режимів інтраопераційного рідинного забезпечення.Методи: у дослідження включено 70 хворих у віці від 18 до 77 років, яким проведені хірургічні втручання під комбінованою анестезією — спинномозкове введення бупівакаїну і внутрішньовенний пропофол-фентаніловий наркоз. Пацієнтам 1-ї групи (n = 35) забезпечували рестриктивний режим інтраопераційного введення рідини, 2-ї (n = 35) — цілеспрямовану рідинну терапію з ретельним моніторингом серцевого викиду і цільовою підтримкою ударного індексу на рівні понад 35 мл/м2, середнього артеріального тиску не менше ніж 90 мм рт. ст. У хворих 1-ї групи серцеве переднавантаження часто моделювали за допомогою норадреналіну, 2-ї — її підтримували короткочасними інфузіями розчину гідроксиетилкрохмалю.Результати: установлено, що в разі обмеження рідинної підтримки (1-ша група) суттєво знижуються показники серцевого викиду, судинного тонусу і засвоєння кисню. Понад 40 % пацієнтів (при цьому 100 % хворих похилого та старечого віку) для стабілізації ЦГД необхідно було ввести норадреналін. Пацієнти 2-ї групи мали достовірно кращі показники серцевого викиду, судинного тонусу, споживання кисню, не потребували норадреналіну.Висновки: у пацієнтів, яких планово оперують в ортопедичній онкології з приводу злоякісної патології кісток нижніх кінцівок під комбінованою анестезією, цілеспрямована рідинна терапія сприяє стабілізації показників ЦГД, забезпечує кращий кисневий обмін, що особливо актуально для хворих похилого і старечого віку.