П’ятирічний досвід використання навігаційної системи в хірургії хребта

Abstract

There are various approaches to usу the navigation systems, such as: navigation based on preliminary computed tomography or intraoperative imaging using a 3D/2D fluoroscope or computer tomography. Each of these methods has its advantages and disadvantages.Objectives: to conduct a comparative evaluation of the precision of the setting of the screws in the vertebrae and to identify the quantity of surgical revisions due to incorrect location of the screws and to compare it with the standard technique of setting screws («free-hands» technique) and inserting the screws by using a 3D navigation system.Methods: we made a retrospective analysis of 2 760 patients over the age of 18 years. Patients were divided into two groups: I group (2 128 patients) who underwent a standard procedure («handsfree» technique) for inserting the screws, with intra- and postoperative X-ray control of screws’ location; II group (632 patients) whom the screws were inserted with «Brainlab» navigation system in the CT scan mode of the patient, in the prone position with rollers under the iliac crest.Results: the number of surgical revisions because of wrong screws position was 37 (1.74 %) patients in the first group. In the second group, only 12 screws were reintroduced intraoperatively in 9 (1.42 %) patients, due to their not quite correct position after fluoroscopic control or neuromonitoring. As a result of the analysis of iatrogenic mistakes, we have developed a number of practical recommendations that help to prevent failures in the navigation system.Conclusions: the usage of navigation equipment allows to reduce the time of performed surgery, to reduce the incision length of soft tissues damage, so to decrease the risk of neurologic complications and intraoperative fluoroscopy radiation exposure, to increase the complexity and range of surgical interventions, and also to set transpedicular screws more precisely.

Существуют различные подходы к использованию навигационной системы: на основе предварительной компьютерной томографии (КТ) или интраоперационной визуализации с использованием 3D/2D-флюороскопа или компьютерного томографа. Каждый метод имеет определенные преимущества и недостатки.Цель: провести сравнительную оценку точности расположения винтов в позвонках и выявить количество ревизионных хирургических вмешательств, связанных с некорректным их размещением, в случае стандартной техники «свободных рук» установки винтов и проведения их с использованием 3D-навигационной системы.Методы: осуществлен ретроспективный анализ 2 760 пациентов старше 18 лет. Больных разделили на две группы: I (2 128 человек) — выполнена транспедикулярная фиксация позвоночника с помощью стандартной процедуры (техника «свободные руки») проведения винтов с интра- и послеоперационным рентгенологическим контролем; II (632) — с использованием навигационной системы «Brainlab» в режиме КТ-сканирования больного в положении лежа на животе с валиками под крыльями подвздошных костей.Результаты: количество ревизионных хирургических вмешательств, связанных с некорректным проведением винтов, составило 37 (1,74 %) случаев в I группе. Во II было переустановлено лишь 12 винтов интраоперационно у 9 (1,42 %) пациентов из-за недостаточно соответствующего их расположения, обнаруженного с помощью флюороскопического контроля или нейромониторинга. При анализе ошибок разработан ряд практических рекомендаций, которые помогают предупредить нарушения в работе навигационной системы.Выводы: использование навигационного оборудования, кроме значительного уменьшения времени оперативного вмешательства, риска неврологических осложнений, снижения количества интраоперационной рентгенографии, уменьшения протяженности рассечения мягких тканей во время хирургического доступа, повышения точности установки транспедикулярных винтов, позволяет увеличить сложность и спектр хирургических вмешательств, а также избежать ревизионных операций, связанных с некорректной имплантацией транспедикулярных винтов.

Існують різні підходи до використання навігаційної системи: на основі попередньої комп’ютерної томографії (КТ) або інтраопераційної візуалізації з використанням 3D/2D-флюороскопа або комп’ютерного томографа. Кожен метод має певні переваги та недоліки.Мета: провести порівняльне оцінювання точності розташування гвинтів у хребцях і виявити кількість ревізійних хірургічних втручань, пов’язаних із некоректним їхнім введенням, між стандартною технікою «вільних рук» встановлення гвинтів і проведенням їх із використанням 3D-навігаційної системи.Методи: здійснено ретроспективний аналіз 2 760 пацієнтів старших за 18 років. Хворих розділили на дві групи: І (2 128 осіб) — виконано транспедикулярну фіксацію хребта за допомогою стандартної процедури (техніка «вільні руки») проведення гвинтів з інтра- та післяопераційним рентгенологічним контролем; ІІ (632) — із використанням навігаційної системи «Brainlab» у режимі попереднього КТ-сканування хворого в положенні лежачи на животі з валиками під крилами клубових кісток.Результати: кількість ревізійних хірургічних втручань, пов’язаних із некоректним проведенням гвинтів, склала 37 (1,74 %) випадків у І групі. У ІІ було перепроведено лише 12 гвинтів інтраопераційно у 9 (1,42 %) пацієнтів через не досить відповідне їхнє розташування, виявлене за допомогою флюороскопічного контролю або нейромоніторингу. Під час аналізу помилок розроблено низку практичних рекомендацій, які допомагають попередити порушення в роботі навігаційної системи.Висновки: використання навігаційного обладнання, окрім значного зменшення часу оперативного втручання, ризика неврологічних ускладнень, зниження кількості інтраопераційної рентгенографії, зменшення протяжності розрізу м’яких тканин під час хірургічного доступу, значного підвищення точності встановлення транспедикулярних гвинтів, дає змогу збільшити складність і спектр хірургічних втручань, а також уникнути ревізійних операцій, пов’язаних із некоректною імплантацією транспедикулярних гвинтів.