Особливості реабілітації пацієнтів із наслідками травм ділянки кульшового суглоба після ендопротезування

Abstract

Postoperative rehabilitation is an integral part of the complex treatment of patients who underwent hip joint replacement. Time and methods of conducting it today are a subject of discussion among specialists.Objective: to improve the methodology for postoperative rehabilitation of patients after hip joint replacement and to evaluate its effectiveness.Methods: a prospective comparative study of the effectiveness of the developed rehabilitation technique in 25 patients (12 men and 13 women, age 22 to 79 years) with the consequences of hip joint traumatic injuries who underwent joint replacement was carried out. The control group included 25 patients (9 men, 16 women, age from 40 to 74 years) after joint replacement due to coxarthrosis caused by the transitory reactive arthritis. Selection criteria were: limb shortening more than1.5 cm, flexion contracture in hip joint, pelvic incline, pain in the area of sacroiliac joint. Rehabilitation exercises started the next day after arthroplasty by different methods and continued to be performed after discharge from the hospital. Results were evaluated after 3 months. after the surgery using the Harris and Oxford Hip Score scores.Results: in 3 months after joint replacement in the main group, the functional state of hip joint was better than in the control group: according to the Harris score — 77.2 and 72.3 points (p < 0.05), Oxford Hip Score — 36.1 and 34.4 points respectively (p < 0.05). This was achieved through the introduction of exercises for preactivation of m. erector spinae; symmetrical exercises for the balanced recovery of the frontal spine-pelvic balance and the correct stereotype of walking; active control of lumbar lordosis.Conclusions: the developed technique of rehabilitation of patients after hip joint replacement is acceptable and more effective in comparison with the currently used.

Послеоперационная реабилитация является неотъемлемой составляющей комплексного лечения больных, которым выполнено эндопротезирование тазобедренного сустава (ТБС). Время и методики ее проведения на сегодня являются предметом дискуссии среди специалистов.Цель: усовершенствовать методику послеоперационной реабилитации пациентов после эндопротезирования ТБС и оценить ее эффективность.Методы: проведено проспективное сравнительное исследование эффективности разработанной методики реабилитации у 25 пациентов (12 мужчин и 13 женщин, возраст от 22 до 79 лет) с последствиями травм в области ТБС, которым выполнено эндопротезирование. В контрольную группу включено 25 пациентов (9 мужчин, 16 женщин, возраст от 40 до 74 лет) после эндопротезирования вследствие коксартроза, обусловленного перенесенным реактивным артритом. Критериями отбора были: укорочение конечности более1,5 см, сгибательная контрактура в ТБС, наклон таза, боль в области крестцово-подвздошного сочленения. Реабилитационные упражнения начинали на следующие сутки после эндопротезирования по разным методикам и продолжали выполнять после выписки из стационара. Результаты оценивали через 3 мес. после эндопротезирования с помощью шкал Harris и Oxford Hip Score.Результаты: через 3 мес. после эндопротезирования в основной группе функциональное состояние ТБС было лучше, чем в контрольной: по шкале Harris — 77,2 и 72,3 балла соответственно (p < 0,05), по шкале Oxford Hip Score — 36,1 и 34,4 балла соответственно (p < 0,05). Этого удалось достичь за счет введения упражнений на преактивацию m. еrector spinae; симметричных упражнений для сбалансированного восстановления фронтального позвоночно-тазового баланса и правильного стереотипа ходьбы; активного контроля поясничного лордоза.Выводы: разработанная методика реабилитации больных после эндопротезирования ТБС является приемлемой и более эффективной в сравнении с ныне используемой.

Післяопераційна реабілітація є невід’ємною складовою комплексного лікування хворих, яким виконано ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС). Час і методики її проведення на сьогодні є предметом дискусії серед фахівців.Мета: удосконалити методику післяопераційної реабілітації пацієнтів після ендопротезування ТБС і оцінити її ефективність.Методи: проведено проспективне порівняльне дослідження ефективності розробленої методики реабілітації у 25 пацієнтів (12 чоловіків і 13 жінок, вік від 22 до 79 років) із наслідками травм у ділянці ТБС, яким виконано ендопротезування. До контрольної групи включені 25 пацієнтів (9 чоловіків, 16 жінок, вік від 40 до 74 років) після ендопротезування внаслідок коксартрозу, обумовленого перенесеним реактивним артритом. Критеріями відбору були: вкорочення кінцівки понад1,5 см, згинальна контрактура в ТБС, нахил таза, біль в зоні крижово-клубового зчленування. Реабілітаційні вправи починали на наступну добу після ендопротезування за різними методиками і продовжували виконувати після виписування зі стаціонару. Результати оцінювали через 3 міс. після ендопротезування за шкалою Harris і Oxford Hip Score.Результати: через 3 міс. після ендопротезування в основній групі функціональний стан ТБС був кращим, ніж у контрольній: за шкалою Harris — 77,2 і 72,3 бала відповідно (p < 0,05), за шкалою Oxford Hip Score — 36,1 і 34,4 бала відповідно (p < 0,05). Цього вдалося досягти завдяки введенню вправ на преактивацію m. еrector spinae; симетричних вправ для збалансовано відновлення фронтального хребтово-тазового балансу і правильного стереотипу ходьби; активного контролю поперекового лордозу.Висновки: розроблена методика реабілітації хворих після ендопротезування ТБС є прийнятною та ефективнішою порівняно з нині використовуваною.