Переломи шийки стегнової кістки в осіб старшого віку: епідеміологія та чинники ризику (огляд літератури)

Abstract

Оccurrence, prevalence and treatment of femoral neck fractures among the elderly and senile were analyzed. The structure of a contingent of patients with fractures of the indicated localization is considered. It is shown that 95 % of people the older age group, femoral neck fractures fractures arise due to low-energy injury. However, there is a clear tendency to increase the number of injuries on the background of osteoporosis in the age group of 40–60 years. Geographical differences in frequency of of the proximal femur fracture occurrence on different continents, as well as between different regions which is determined in a certain way by the genetic environmental factors. For example, it is proved the influence of the amount of sunlight on the frequency of fractures often occur in the winter due to vitamin D deficiency and a decrease in neuromuscular coordination. It is shown that female sex is a risk factor for proximal femur fractures: the ratio of a woman/man aged 60– 69 is 9:2. Wherein women have an absolute number of fractures constantly grows with age. Among other reasons that can lead to the emergence of proximal femur fractures are called: a decrease in bone mineral density, a prolonged glucocorticoids administration, low body weight, smoking, alcohol abuse In Ukraine, there is no official statistics on the prevalence of proximal femur fractures, data on the state of medical services to assist such patients are disparate, the medical and social consequences of treatment outcomes by various methods are practically not analyzed. The results of epidemiological studies may become the foundation for the development of a scientifically sound regional program for the prevention and treatment of proximal femur fractures.

Проанализировано состояние проблемы возникновения, распространенности и лечения переломов шейки бедренной кости (ШБК) среди лиц пожилого и старческого возраста. Рассмотрена структура контингента больных с переломами указанной локализации. Показано, что у 95 % лиц старшей возрастной группы переломы ШБК возникают вследствие низкоэнергетической травмы. Однако прослеживается четкая тенденция к увеличению количества переломов на фоне остеопороза в возрастной группе 40–60 лет. Отмечены географические различия частоты возникновения переломов проксимального отдела бедренной кости (ПОБК) на разных континентах, а также между различными регионами, что определенным образом обусловлено генетическими и экологическими факторами. Например, доказано влияние количества солнечного света на частоту травм — переломы чаще происходят в зимний период из-за дефицита витамина D и снижения нервно-мышечной координации. Показано, что женский пол является фактором риска возникновения переломов ПОБК: соотношение женщина/мужчина в возрасте 60–69 лет составляет 9:2. При этом у женщин абсолютное количество переломов постоянно растет с возрастом. Среди других причин, которые могут привести к возникновению переломов ПОБК, названы: снижение минеральной плотности костной ткани, длительное применение глюкокортикоидов, низкая масса тела, курение, злоупотребление алкоголем. Подчеркнуто, что в Украине отсутствует официальная статистика распространенности переломов ПОБК, данные о состоянии медицинской службы по оказанию помощи таким пациентам разрозненны, медико-социальные последствия результатов лечения различными методами практически не проанализированы. Результаты эпидемиологических исследований могут стать фундаментом для разработки научно обоснованной региональной программы профилактики и лечения переломов ПОБК.

Проаналізовано стан проблеми виникнення, поширеності й лікування переломів шийки стегнової кістки (ШСК) серед осіб похилого та старечого віку. Розглянуто структуру контингенту хворих із переломами зазначеної локалізації. Показано, що в 95 % осіб старшої вікової групи переломи ШСК виникають унаслідок низькоенергетичної травми. Але простежується чітка тенденція до збільшення кількості переломів на фоні остеопорозу у віковій групі 40–60 років. Відзначено географічні відмінності частоти виникнення переломів проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК) на різних континентах, а також між різними регіонами, що певним чином зумовлено генетичними й екологічними факторами. Наприклад, доведено вплив кількості сонячного світла на частоту травм — переломи частіше відбуваються в зимовий період через дефіцит вітаміну D і зниження нервово-м’язової координації. Показано, що жіноча стать є чинником ризику виникнення переломів ПВСК: співвідношення жінка/чоловік у віці 60–69 років становить 9:2. При цьому в жінок абсолютна кількість переломів постійно зростає з віком. Серед інших причин, які можуть призвести до виникнення переломів ПВСК, названі: зниження мінеральної щільності кісткової тканини, тривале застосування глюкокортикоїдів, низька маса тіла, куріння, зловживання алкоголем. Підкреслено, що в Україні відсутня офіційна статистика поширеності переломів ПВСК, дані про стан медичної служби з надання допомоги таким пацієнтам розрізнені, медико-соціальні наслідки результатів лікування різними методами практично не проаналізовані. Результати епідеміологічних досліджень можуть стати фундаментом для розробки науково обґрунтованої регіональної програми профілактики та лікування переломів ПВСК.